Ак каен - Айфара

Күңелләргә сөю килгәч, яшәрсең дип язлар саен

Бергә йөргән тау битенә утырттык без зифа каен.

Килде кышлар җилләр алып, ә мин янып сөя идем,

Шушы каен төбендә син: «Мин башканы сөям», — дидең.

Ак каен, син яшә, карама син безгә

Йорәгең саф синең, бирешмә син көзгә

Ак каен, яшь каен, син үлмә, яшә син

Синең саф сөюнең һәр язда яшәр син.

«Сөям, — дидең син, — башканы», шаулап куйды зифа каен

«Исәнме», — дип, мин ялгызым киләм аңа һәркөн саен.

Күрдем бүген яфраклары коелалар безнең эзгә

Нигә әле, ник саргая – иртә әле салкын көзгә.

Ак каен, син яшә, карама син безгә

Йорәгең саф синең, бирешмә син көзгә

Ак каен, яшь каен, син үлмә, яшә син

Синең саф сөюнең һәр язда яшәр син.

Улә каен, зифа каен.

Рәнҗеп китә инде безгә

“Онытма, - дип, - сөюенңе”, карый кебек минем күзгә.

Килер язлар тау битенә, бизәлер ул һәр ел саен,

Тик син генә яшәрмәссең, кичер безне, кичер, каен.

Ак каен, яшь каен, ник бездән китәсен?

Ник мине гомергә син ялгыз итәсен?

Ак каен, рэнҗемэ, кичер син, каеным.

Без сөя белмәдек, без бүген аерым.

Кожен раз ти пишеш, що ти будеш жити, коли любов прийде до твоєї серці

Ми посадили берізку на схилі гори, де ми разом гуляли.

Прийшли зими з вітрами, і я палав і цілував

«Я люблю іншу», — сказала ти під берізкою.

Біла березо, ти живи, на нас не дивись

Твоє серце чисте, не піддавайся падінню

Березо біла, березо молода, не вмирай, живи

Твоя чиста любов буде жити кожної весни.

«Люблю, — казала ти, — друга, — пищала берізка

«Привіт», я щодня приходжу до нього одна.

Я бачив сьогодні листя, що падає на нашу стежку

Чому б і ні, для холодної осені ще зарано.

Біла березо, ти живи, на нас не дивись

Твоє серце чисте, не піддавайся падінню

Березо біла, березо молода, не вмирай, живи

Твоя чиста любов буде жити кожної весни.

Так береза, зифа береза.

Нас це вже дратує

«Не забувай, — сказав він, — свою любов», ніби дивлячись мені в очі.

Весна приходить на гору, її щороку прикрашають,

Та не будеш ти одна жити, прости нас, прости, берізка.

Березо біла, березо молода, чого покидаєш нас?

Чому ти робиш мене самотнім на все життя?

Біла береза, я образилася, прости мене, моя свекруха.

Ми не могли любити, ми сьогодні окремо.