Under the Light -

In the cold night, my bloody wounds emerge

As the winds reaching my flesh

I fall to rise again

The night is calling me

But she like a wolf showing her anger

Untouched

The veil of sorrow stayed

To reming me heaven’s cry

In the winter silent call

Awaken walk again

No hope to stand above

To face and drown my sorrow

In this dry land of cold

Alone I feel again

No breath to fill my soul

I drown my tears in morrow

Trapped for a thousand years

In a place of my mind

The sun will never rise

Waves of our dying love

I drift the pain in an empty world

Her grateful life has shipped away

To remain alone

The face of loneliness burning my soul

To dream in rapture and gone

Under the light

In the cold night, my open wounds are bleeding

The weakness mourns for my death

The echoes stayed

To remind me I was alive

In the winter silent call

Awaken walk again

No hope to stand above

To face and drown my sorrow

In this dry land of cold

Alone I feel again

No breath to fill my soul

I drown my tears in morrow

Trapped for a thousand years

In a place of my mind

The light will never shine

Waves of our dying love

I drift the pain in an empty world

Her grateful life has shipped away

To remain alone

The face of loneliness burning my soul

To dream in rapture and gone

Under the light

«There is no hope

To walk this Earth

The weakness mourns

For my death»

Холодної ночі з’являються мої криваві рани

Як вітри, що досягають моєї плоті

Я впаду, щоб знову піднятися

Мене кличе ніч

Але вона, як вовк, показує свій гнів

Недоторканий

Завіса смутку залишилася

Щоб згадати мені небесний крик

Взимку тихий дзвінок

Пробуди прогулянку знову

Немає надії стояти вище

Зустрічати й заглушити мою печаль

У цій сухій землі холоду

Я знову почуваюся самотнім

Немає дихання, щоб наповнити мою душу

Я тою сльози в завтрашньому дні

У пастці на тисячу років

У місці мого розуму

Сонце ніколи не встане

Хвилі нашого вмираючого кохання

Я ношу біль у порожньому світі

Її вдячне життя відійшло

Щоб залишитися на самоті

Обличчя самотності палає мою душу

Помріяти в захваті і піти

Під світлом

Холодної ночі мої відкриті рани кровоточать

Слабкість оплакує мою смерть

Відлуння залишилися

Щоб нагадати мені, що я був живий

Взимку тихий дзвінок

Пробуди прогулянку знову

Немає надії стояти вище

Зустрічати й заглушити мою печаль

У цій сухій землі холоду

Я знову почуваюся самотнім

Немає дихання, щоб наповнити мою душу

Я тою сльози в завтрашньому дні

У пастці на тисячу років

У місці мого розуму

Світло ніколи не світить

Хвилі нашого вмираючого кохання

Я ношу біль у порожньому світі

Її вдячне життя відійшло

Щоб залишитися на самоті

Обличчя самотності палає мою душу

Помріяти в захваті і піти

Під світлом

«Немає надії

Щоб ходити цією Землею

Слабкість сумує

За мою смерть»