Klingentanz - Adversus

Ein fremder Mann

…ist das Gesicht, das mir

im Spiegelbild den kalten Blick entlohnt

Im blanken Stahl

…des arg geschund’nen Helms,

den versonnen in der Hand ich dreh'

Dem Grabe gleich

…umarmt ein Harnischkleid

meine Haut, als ich erhebe mich

Das Banner fliegt

…ich reiß' die Klinge hoch

als tosend' Wogen gleich die Schlacht beginnt

Und kalt, kalt wie Metall

klingt überall

des blanken Schwertes Widerhall

Und mir scheint klar

was einmal war

das ist hinfort auf immerdar

Es regnet rot

…im Blutsturm laufe ich

um ein Leben, welches ich schon längst verwirkt

Und schlage zu

…die Wand im Rücken stets

beim Spiel ums Leben sei sich jeder selbst der Nächste

Die Wahrheit ist

…ein allzu weiches Ding

geformt wie warmes Wachs in meiner Hand

So nehm' ich mir

…was mir genommen ward

Denn meine Wahrheit sei Gesetz für heute

Und kalt, kalt wie Metall

klingt überall

des blanken Schwertes Widerhall

Und mir scheint klar

was einmal war

das ist hinfort auf immerdar

Asche zu Asche und Hoffnung zu Grabe

Ich töte dein Weltbild und weiß was ich habe

Wenn deine Träne den Boden berührt

Und folge dem Stern, der ans Ende mich führt

Einst war einem Kinde gleich

Ich ohne Arg und ohne Trug.

Hab doch so manchen reich

belohnet dafür, daß er mich schlug.

Doch als dann unter der Schande und Schmach

der Funke hinab fiel und einsam erstarb,

Und als dann am Grunde der Schlucht ich zerbrach

In tausend der Scherben und keiner gefragt

Wo ich denn bliebe, welch Ungemach mir

Längst widerfuhr als ich selig und frei

Zerschlug ich in Tränden die Sehnsucht nach dir.

So Tod und Verderben mein Banner nun sei!

So kalt und grau

…liegt nun das Land vor mir

und kreisend suchen Raben bleiche Körper

Hart und alt

…umarmt die Hand den Griff

vom Schwerte, gleich dem letzen Halm aus Stroh

Seht her

…was ihr aus mir gemacht

Den Zweck der Hände hab ich nun erkannt

Und seid gewiß

…ihr sterbt durch meine Hand

weil ich doch selber längst des Todes bin

Und kalt, kalt wie Metall

klingt überall

des blanken Schwertes Widerhall

Und mir scheint klar

was einmal war

das ist hinfort auf immerdar

Asche zu Asche und Hoffnung zu Grabe

Ich töte dein Weltbild und weiß was ich habe

Wenn deine Träne den Boden berührt

Und folge dem Stern, der ans Ende mich führt

Geschwängert die Mutter, gemordet den Vater

Verwandelt die Auen in Gräben und Krater

Alles gewonnen und so viel verloren

In Schmerzen gestorben und in Stahl neu geboren

Asche zu Asche und Hoffnung zu Grabe

Ich seh' auf mich selbst und stell mir die Frage

was denn mich jemals zu Tränen gerührt

und folge dem Stern, der ans Ende mich führt

Дивна людина

…це обличчя, яке я

нагороджує холодним поглядом у дзеркало

З голої сталі

...побитого шолома,

задуму в руці повертаю

Те саме, що могила

...обіймаючи броню

моя шкіра, коли я піднімаюся

Прапор летить

...Я підтягую лезо

як бурхливі хвилі негайно починають бій

І холодний, холодний, як метал

звучить скрізь

відлуння витягненого меча

І мені здається зрозуміло

що колись було

це відтепер назавжди

Йде червоний дощ

...в бурі крові я біжу

за життя, яке я давно втратив

І страйк

...стіна позаду завжди

у грі життя кожен сам собі ближній

Правда в тому, що

... надто м'яка річ

у формі теплого воску в моїй руці

Я так сприймаю

...яку в мене забрали

Бо моя правда на сьогодні закон

І холодний, холодний, як метал

звучить скрізь

відлуння витягненого меча

І мені здається зрозуміло

що колись було

це відтепер назавжди

Попіл до попелу і надія до могили

Я вбиваю твій світогляд і знаю, що маю

Коли твоя сльоза впаде на землю

І йдіть за зіркою, що веде мене до кінця

Колись був рівний дитині

Я без лукавства і без лукавства.

Побагатійте

нагороджений за те, що вдарив мене.

Але чим потім під ганьбою і ганьбою

іскра впала і померла сама

І коли я прорвався на дно ущелини

У тисячі осколків і ніхто не запитав

Де б я зупинився, яка мені незручність

Це сталося давно, коли я був щасливий і вільний

Я розбив тугу за тобою в сльозах.

Тож смерть і загибель буде моїм прапором!

Такий холодний і сірий

…тепер країна переді мною

а ворони кружляють у пошуках блідих тіл

важкий і старий

...рука обіймає ручку

від меча, як останньої соломинки

Послухайте

...що ти зробив зі мною

Тепер я бачу призначення рук

І будьте впевнені

...ти помреш від моєї руки

бо я сам давно помер

І холодний, холодний, як метал

звучить скрізь

відлуння витягненого меча

І мені здається зрозуміло

що колись було

це відтепер назавжди

Попіл до попелу і надія до могили

Я вбиваю твій світогляд і знаю, що маю

Коли твоя сльоза впаде на землю

І йдіть за зіркою, що веде мене до кінця

Запліднив матір, убив батька

Перетворює заплави на рови і кратери

Всі виграли і так багато програли

Помер у болях і відродився в сталі

Попіл до попелу і надія до могили

Я дивлюся на себе і задаю собі питання

що коли-небудь зворушило мене до сліз

і йдіть за зіркою, що веде мене до кінця