Dies Minniglich Lied - Adversus

Still… spielt das Licht

Auf dem Weiß deiner Haut

… deiner Haut

Sacht… rührt der Wind durch dein Haar

Will’s verweh’n

…will's verweh’n

Stolz… trägt die edelste Haltung den Gang

…trägt den Gang

Rein… wärmt dein forschender Blick

Sanft die Höh'n

…sanft die Höh'n

Tief… in Gedanken vorüber du fliehst

… du fliehst

Berührt… dort im schmutzigen Lager ich ruh'

…dort ich ruh'

Ein Bettler, ein Streicher, ein heimlicher Schleicher

Ein Gaukler, ein Räuber, ein schmutzig' Freibeuter

Nicht würdig des Blickes aus königlich Augen

Doch dann schlägt mein Finger die Laute

Dein Herz will’s nicht glauben

Ich schenke dir dieses minniglich' Lied

Auf dass dieser Kosmos deiner Schönheit sich rühmt

Und mit jeder Note vermache ich dir

Universen aus singender Klage

Lausch' nun gespannt… einer Mär

Die erzählt von der Qual

…von der Qual

Als ein jung' Ritter…

Gelobet der Minne mit Stahl

…mit Stahl

Und schrecklich versagt, bei der Probe verzagt

Die Liebste verraten, sich selbst nicht zum Schaden

Den Schwur nicht gehalten, der einst ihr gegolten

Sich selbst treu ergeben, doch muss mit dem

Fluch er nun leben

Doch singe ich dir dieses minniglich' Lied

Auf dass dieser Kosmos

Deiner Schönheit sich rühmt

Und mit jeder Note vermache ich dir

Universen aus singender Klage

«Jung Ritter lere So wechst dein ere

Kunst dy dich zyret in krigen hofiret

Ringens gut fesser sper swert und messer

Menlich bederben in andern vorterben»

Doch wie mag man Ritter sein

Wenn man sich selbst nicht kennt?

Niemals geblickt in die eigene Schwärze

Seitdem ich dieses tat Hat mich ein Fluch versklavt

Ewige Suche, doch endet sie hier

«Sta bi la mich den wint an waejen

Der kumt von des mines herzen kuneginne

Wie mohte ein luft so souze draejen

Em waere al uz vil gar ein minne»

«Do min herze wart verdriben

Dass wart von ir enthalden;

Doch wunsche ich des

Got müeze ir eren walden

Ir mund daz ist rosenvar;

Sold ich si kussen ein mal

So mües ich niht alden»

Du, deren Wärme und Schönheit mich rühret

Gerettet mich hast, mit Liebreiz verführet

Den Dienst meines einst leeren Daseins ich gebe

Nun in deine Hände zu zahlen an dir meine Schuld

Drum singe ich dir dieses minniglich' Lied

Auf dass dieser Kosmos deiner Schönheit sich rühmt

Und mit jeder Note vermache ich dir

Universen aus singender Klage

Oh, nimm doch von mir dieses minniglich' Lied

Auf dass jeder Feind deinem Schritte entflieht

Als schützender Schatten, so folge ich dir

Mit Laute und Schwert dir zur Seit'

Тихо... світло грає

На білому твоєму шкірі

... твоя шкіра

Ніжно... вітер ворушить твоє волосся

Чи здуває

...воно хоче здути

Гордо... найшляхетніше ставлення несе прохід

...несе прохід

Чистий... твій запитливий погляд зігріває

Ніжно висоти

...ніжно висоти

Глибоко... в думках тікаєш

... ти тікаєш

Зачепив... там у брудному таборі відпочиваю

...там я відпочиваю

Жебрак, стрингер, таємний підкрадак

Жонглер, грабіжник, брудний капер

Не вартий королівських очей

Але потім мій палець потрапляє на лютню

Ваше серце не хоче в це вірити

Я дарую тобі цю пісню minniglich

Нехай цей космос похвалиться твоєю красою

І з кожною запискою, яку я тобі заповідаю

Всесвіти співу плач

А тепер уважно послухайте... казку

Вона розповідає про агонію

...від мук

Як молодий лицар...

Обіцявся любити сталлю

... зі сталлю

І страшенно провалився, зневірений на випробуванні

Зрадіть коханого, не на шкоду собі

Не дотримала клятви, яка колись була їй призначена

Вірний собі, але повинен бути з ним

проклятий він тепер живий

Але я заспіваю тобі цю чудову пісню

Так що цей космос

хвалиться твоєю красою

І з кожною запискою, яку я тобі заповідаю

Всесвіти співу плач

«Молодий лицар lere Так твій ere зміниться

Art dy you zyret in krigen hofiret

Добре бореться з ножем і ножем

Менліх помирає, а інші вмирають»

Але як можна бути лицарем?

А якщо ти сам не знаєш?

Ніколи не дивився на власну чорноту

Відтоді, як я зробив це, мене поневолило прокляття

Вічний квест, але на цьому він закінчується

«Sta bi la me the wint waejen

Кумт з мого серця кунегінне

Як міг провітрювати так souze drejen

Em waere al uz vil even a minne»

«Домінські серця були зіпсовані

Це містив ir;

Але я бажаю цього

Отримала mueze iren walden

Ir mund daz — розенвар;

Чи варто мені поцілувати один раз

Тож мені не треба альденити»

Ти, чиє тепло і краса мене зворушує

врятував мене, спокусив мене любов'ю

Службу свого колись порожнього існування я даю

Тепер у твої руки виплатити мій борг перед тобою

Тому я співаю тобі цю чудову пісню

Нехай цей космос похвалиться твоєю красою

І з кожною запискою, яку я тобі заповідаю

Всесвіти співу плач

О, візьми у мене цю пісню minniglich

Щоб кожен ворог тікав від ваших кроків

Як захисна тінь, я слідую за тобою

З лютней і мечем на боці