Krzyk - AdMa

Mam ochotę tym pierdolnąć, jakby było ze szkła

Poprzecinać sobie przy tym wszystkie żyły jakie mam

Obrót w proch jak w Pompejach, zgładzona jak wilk tasman

Razem z zażaleniem, że istnienie ciągle oczekuje braw

Słów potok — wypluję to z siebie

Gdzie pokój — ja to nie Ebadi, nie?

Mam wiele kłopotów, mała, wiele srok za ogon brałam

Jednostajność zabijała, mała, mnie

Nie wiara w moje możliwości

Spadałam w swoich oczach bez przyszłosci

Ambicja i hałas naraz

Krzyk absorbujacy, emocjonujacy, emocjonalności

Marazm miałam, czułam, czuję to, co Ty

Czuję, czuję to, co Ty, czuję, czuję to, co Ty!

Wena nie zmienia hierarchi żyć, chociaż myślisz, że to szczyt

Głowę wciąż podnoszę wzwyż, patrz Ty

Tak jak Ty.

Krzycz, krzycz, krzycz

Prosta sztuka, sztuka za inteligentna

Dama skryta, dama bezpruderyjna

Też lubię przekleństwa szeptać

Z brakiem poprawności w gestach, co wypada mi Ci zeznać

Nie, nie, nie, nie znam słowa «przestań»

Nie, nie, nie, nie znam słowa «przestań», nie znam słowa «przestań»

Klasyfikuję uczucia w umysłu odmętach

Serce jest mi mięśniem, im wcześniej, tym lepiej

Gdy się opamiętasz, emocje nie idą z serca

Nowa kwestia?

Medycyna to potwierdza

Mam tą chorą jazdę tak jak Ty

Wstrzymuję atrakcję, wabiąc wstyd

Moralność, naprawdę?

Quo vadis?

Odrzucam tą sztuczną maskę tak jak Ty

Czasem czuję furię w sobie, to się rozprzestrzenia, uwierz

Mam już dość bycia poprawną, pali, pali mnie hamulec

Spuszczam z tonu, krzyk, rozumiesz?

W uszach czujesz?

Tej wolności potrzebuję (potrzebujesz), nagi instynkt, bierz, łap uwierz

Emocje dzisiaj wypluję w epitetach bez ogródek

Porywczość i pokutę, poznasz drugie «Ja» w minutę

«Ja» bez złudzeń, pozbawioną tarcz, zakłóceń, mitów, sumień

«Ja» realne, bo chcę być sobą naprawdę

Я хочу його трахнути, наче він скляний

Переріжте мені всі вени

Перетворений на порох, як Помпеї, убитий, як тасмановий вовк

Разом зі скаргою, що існування ще чекає оплесків

Потік слів – виплюну

Де мир – я не Ебаді, так?

Мені, дитинко, багато клопоту, Мені сороки за хвіст було багато

Монотонність мене вбивала, дитинко

Не віря в свої здібності

Я падала в очах без майбутнього

Амбіції і галас водночас

Захоплюючий, емоційний крик

У мене була апатія, я відчував, я відчуваю те, що відчуваєш ти

Я відчуваю, я відчуваю те, що відчуваєш ти, я відчуваю те, що відчуваєш ти!

Вена не змінює ієрархію життів, хоча ви вважаєте її вершиною

Я все ще піднімаю голову, до зустрічі

Такий як ти.

Крик, крик, крик

Просте мистецтво, мистецтво занадто розумне

Прихована жінка, скромна жінка

Я люблю шепотіти прокляття

З відсутністю коректності в жестах, про що я маю вам сказати

Ні, ні, ні, я не знаю слова "стоп"

Ні, ні, ні, я не знаю слова «стоп», я не знаю слова «стоп»

Я класифікую почуття в глибині розуму

Серце - мій м'яз, чим швидше, тим краще

Коли приходиш до тями, емоції не йдуть із серця

новий номер?

Медицина це підтверджує

У мене такий же хворий драйв, як і у вас

Я тримаю тяжіння, манячи сором

Мораль, справді?

Quo vadis?

Я відкидаю цю фальшиву маску, як і ти

Іноді я відчуваю лють всередині себе, вона поширюється, повір мені

Мені набридло бути коректним, це горить, горить гальмо

Знижую тон, кричу, розумієш?

Ви відчуваєте у вухах?

Ця свобода потрібна мені (потрібна вам), основний інстинкт, бери, хапай, вір

Емоції сьогодні виплюну в епітети прямо

Стрімкість і покута, друге «я» ти дізнаєшся за хвилину

«Я» без ілюзій, позбавлене щитів, відволікань, міфів, совісті

«Я» справжній, тому що я хочу бути собою по-справжньому