State of Persistence - Adimiron

I see your fingers as a sign of indictment

Always shifting the blame to the weak

Sanctifying your compassion for nothing

Your perseverance is disgusting me

Pull the trigger…

We generate

Caught into the state of persistence, our conscience is cabled

Through the cold, through the fog, through the time, i’m lost in despair

There is an inner voice that is draining and calling, humiliations are feeding

it

You’re blinded by the veil of your ambitions, your existence is worthless

Pulling the trigger beneath my jaw, outstretched

Burning a bible above your god, unpleasant

So my external behaviors may be limited

Despite this my own cruelty is not suppressed

The sphere of my dreams, illusions, it’s so demonic

I’m a pawn in this game, separated from myself

Endless cycle of same mistakes

I glimpse our failure

Hey you!

realize!, i’m sanctified in time

Kill me, i’m alive, stratified in time

We’re nothing

Я бачу твої пальці як знак звинувачення

Завжди перекладати провину на слабких

Освячуючи своє співчуття ні за що

Ваша наполегливість викликає у мене огиду

Натиснути на гачок…

Ми генеруємо

Потрапивши в стан наполегливості, наша совість зав’язана

Крізь холод, крізь туман, крізь час я гублюся у відчаї

Є внутрішній голос, який вичерпує й кличе, приниження живлять

це

Ви засліплені завісою своїх амбіцій, ваше існування нічого не варте

Натисну на спусковий гачок під щелепою, витягнувшись

Спалити біблію над вашим богом – неприємно

Тому моя зовнішня поведінка може обмежуватися

Незважаючи на це, моя власна жорстокість не придушена

Сфера моїх мрій, ілюзій, така демонічна

Я пішка в цій грі, окремо від себе

Нескінченний цикл одних і тих же помилок

Я бачу нашу невдачу

Ей ти!

зрозумій!, я освячений вчасно

Убий мене, я живий, розшаровується в часі

ми ніщо