In Debt to Death - Adestria

White knuckle grip on the world, and we’re not letting go.

Never living outside of the moment, we’re young and out of control.

We cut the strings and set ourselves free.

We are a dying breed.

In debt to death, we live, and whether seconds or years we all pay,

we’ll pay in the end.

So we live at the edge just to see how close we can get, so when we’re put in

the ground we’ll have no regrets.

We stand above the soil, because we’re not finished yet.

Like the flame of a candle we live on borrowed time, so we burn quick and burn

bright.

Youth is a commodity that you can’t take to your grave.

If you don’t spend it

all then it’s taken away.

We cut the strings and set ourselves free.

We are who we want to be.

In debt to death, we live, and whether seconds or years we all pay,

we’ll pay in the end.

So we live at the edge just to see how close we can get, so when we’re put in

the ground we’ll have no regrets.

We stand above the soil, because we’re not finished yet.

No one looks back in time, when they’re frail and thin, on how quiet their life

was and how safe they’d been.

Cut the strings and set yourself free.

In debt to death, we live, and whether seconds or years we all pay,

we’ll pay in the end.

So we live at the edge just to see how close we can get, so when we’re put in

the ground we’ll have no regrets.

Білі кісточки тримають світ, і ми не відпускаємо.

Ніколи не живемо за межами моменту, ми молоді та не контролюємо.

Ми перерізаємо струни й звільняємося.

Ми вимираюча порода.

У боргу до смерті ми живемо, і чи всі ми платимо секунди чи роки,

ми заплатимо в кінці.

Тож ми живемо на край

землю, про яку ми не будемо шкодувати.

Ми стоїмо над землею, тому що ми ще не закінчили.

Як полум’я свічки, ми живемо на позичений час, тому ми гарим швидко й горімо

яскравий.

Молодість — товар, який не можна взяти з собою в могилу.

Якщо ви не витратите їх

потім все забирається.

Ми перерізаємо струни й звільняємося.

Ми такі, ким хочемо бути.

У боргу до смерті ми живемо, і чи всі ми платимо секунди чи роки,

ми заплатимо в кінці.

Тож ми живемо на край

землю, про яку ми не будемо шкодувати.

Ми стоїмо над землею, тому що ми ще не закінчили.

Ніхто не озирається в минуле, коли він слабкий і худий, на те, як спокійне їхнє життя

було і наскільки вони були в безпеці.

Обріжте струни і звільніть себе.

У боргу до смерті ми живемо, і чи всі ми платимо секунди чи роки,

ми заплатимо в кінці.

Тож ми живемо на край

землю, про яку ми не будемо шкодувати.