Вавилон -

Вечность играет загадками с жизнью,

Преподнося ей свое утверждение,

Может бессмертным быть новорожденный,

Так же как смертный не ведать рождения.

О, Virgo Magna, помилуй нас, грешных,

Всех серафимов общипали икары,

Орды суккубов покинули мифы,

Храмы любви пожирают пожары.

Где ж теперь, Ванька, серые волки,

Где теперь, Машка, твои три медведя.

Стикс впился в горло красе-девке Волге,

Я растворяется в жадном рассвете.

Все, что хранили, сжег пьяный дворник,

Вряд ли теперь мы сумеем вернуться,

Не с чем и некуда нам возвращаться,

Господи Боже, дай нам силы проснуться.

Вічність грає загадками з життям,

Подаючи їй своє твердження,

Може безсмертним бути новонароджений,

Так само як смертний не знати народження.

О, Virgo Magna, помилуй нас, грішних,

Усіх серафимів обскубали ікари,

Орди сукубів покинули міфи,

Храми кохання пожирають пожежі.

Де тепер, Ванька, сірі вовки,

Де тепер, Машко, твої троє ведмедів.

Стікс вп'явся в горло красі-дівці Волзі,

Я розчиняється в жадібному світанку.

Все, що зберігали, спалив п'яний двірник,

Навряд чи тепер ми зможемо повернутися,

Не з чим і нікуди нам повертатися,

Господи Боже, дай нам сили прокинутися.