Funeral Elegy - Abyssic

In his own worth

In his life was grace

Even in his heart and memories

He was god

But now in oblivion

And his darkest days yet to come

A soul now free from stains of evil

Nor can this thought of him

Who loved him least

If he ever was loved

He cannot raze out

His lamented tomb

Remembering what he is

But suiting to his habit

And his virtue was best attired

Now in the waste of many idle words

Not cared to be heard

He who search for the child pure at heart

Lost within him

The true love and active grace

Gestures so mild

Clean-tempered, steady trust

As he descended from his illustrious blood

He heard

The overwhelming sound of lust and desire

With great confidence

He joined them in sinful fornication

As God wept, and the Earth raged

He fell from grace

Never had he known such passion

He was free

За власною гідністю

У його житті була благодать

Навіть у його серці та спогадах

Він був богом

Але зараз у забутті

І його найчорніші дні ще попереду

Тепер душа вільна від плям зла

Це також не може думати про нього

Хто його найменше любив

Якщо його коли кохали

Він не може знищити

Його оплакована могила

Пам’ятаючи, яким він є

Але відповідає його звичці

І його чеснота була найкраще вбрана

Тепер у марні багатьох пустих слів

Не піклується про те, щоб вас почули

Того, хто шукає дитину чистого серцем

Загублений всередині нього

Справжня любов і діяльна благодать

Жести такі м’які

Чистота, стійка довіра

Коли він походив із своєї славетної крові

Він почув

Приголомшливий звук хтивості й бажання

З великою впевненістю

Він приєднався до них у гріховному блуді

Як Бог плакав, а Земля лютувала

Він впав з благодаті

Він ніколи не знав такої пристрасті

Він був вільний