Malkuth - Abysmal Torment

Once more it rises from the ancient depths

Forcefully gauging its way through dormant clefts

As one multitude of minds reaching for what was lost

And forgotten in the swirling waters of the past

Oh how the gods have failed

Enslaved in Malkuth

Woe on thee frail men

In the caverns of Malkuth

Buried under sheer mass of fear, blood and hatred

Surging, surfacing from the subconscious mausoleum

Oh how the gods have failed

Enslaved in Malkuth

Woe on thee frail men

In the caverns of Malkuth

Blindly obliterated by fires of purification

Swallowed the vibrant dark earth in collision

Swept clean by titanic grails in endless torsion

Drowned in the black waters of dissolution

Enslaved in Malkuth

In the caverns of Malkuth

Penetrated by omnipresent aether of intention

Elementally destroyed and then reborn

Emerging from the womb of reality’s very fabric

Time has no wounds to heal when there’s none to flow

Enslaved in Malkuth

In the caverns of Malkuth

Знову воно виходить із давніх глибин

Сильно пробиває собі шлях крізь сплячі щілини

Як єдина безліч умів, що тягнуться до того, що було втрачено

І забутий у вируючих водах минулого

О, як боги зазнали невдачі

Поневолений у Малкуті

Горе вам, слабким чоловікам

У печерах Малкута

Похований під масою страху, крові та ненависті

Виривається, спливає з підсвідомого мавзолею

О, як боги зазнали невдачі

Поневолений у Малкуті

Горе вам, слабким чоловікам

У печерах Малкута

Сліпо знищений вогнем очищення

У зіткненні поглинув яскраву темну землю

Очищене титанічним граалем у нескінченному крутінні

Потонув у чорних водах розчину

Поневолений у Малкуті

У печерах Малкута

Пронизаний всюдисущим ефіром намірів

Елементарно руйнується, а потім відроджується

Виникаючи з лона самої тканини реальності

Час не має ран, які загоюють, коли нема чого протікати

Поневолений у Малкуті

У печерах Малкута