Набат -

Набат

Алое зарево, отблески пламени.

Черная беда накрыла землю, смерть несет.

Стаями черными кружатся вороны.

Воет лютый зверь, клыки оскалил!

Кто спасет?

Злобный пришелец ворвался в наш дом!

Ударил колокол!

Идут войной вражьи полчища!

Молотом стучит в сердца набат.

Бьет колокол!

Чем стать рабами — лучше в землю лечь.

Час пришел.

Готовь свой меч, мой брат!

За рекой рог трубит, у ворот враг стоит.

Страшный грянет бой, заплачут кровью облака.

Замерли воины, подняли головы,

Их глаза как сталь, и ярость бьется у виска.

Гневом священным пылают сердца!

Набат

Яскрава заграва, відблиски полум'я.

Чорне лихо накрило землю, смерть несе.

Зграями чорними кружляють ворони.

Виє лютий звір, ікла вишкірив!

Хто врятує?

Злісний прибулець увірвався в наш будинок!

Вдарив дзвін!

Ідуть війною ворожі полчища!

Молотом стукає в серце набат.

Б'є дзвін!

Чим стати рабами - краще в землю лягти.

Час прийшов.

Готуй свій меч, мій брате!

За річкою ріг трубить, біля воріт ворог стоїть.

Страшний гримне бій, заплачуть кров'ю хмари.

Завмерли воїни, підняли голови,

Їхні очі як сталь, і лють б'ється у скроні.

Гнівом священним палають серця!