Wanderlust - Abney Park

This world is filled with islands

Little specks of sand

Mountain peaks in a cloudy sky

Each one’s a different world

And so my sails unfurled

And I will raise my sails high

When I am feeling stagnant

My lungs are filled with mud

I dream of Beijing and Molokai

When I am feeling down

Get my feet off the ground

And throw my head back to the sky

And fly!

And fly!

This world is filled with rust

I could drown in this dust

I need to see the Bhutan sky

I hear my soul groan

I feel my muscles moan

If I can’t wander I will die

I could wander alone

Or take my whole damn home

I could give a monkey’s eye

As long as the road’s clear

A song is in my ear

And I will kiss this place goodbye

And fly!

This world is filled with islands

Little specks of sand

Mountain peaks in a cloudy sky

Each one’s a different world

And so my sails unfurled

And I will raise my sails high

When I am feeling stagnant

My lungs are filled with mud

I dream of Beijing and Molokai

When I am feeling down

Get my feet off the ground

And throw my head back to the sky

And fly!

Цей світ наповнений островами

Маленькі частинки піску

Гірські вершини в хмарному небі

Кожен із них — інший світ

І так мої вітрила розгорнулися

І я підніму свої вітрила високо

Коли я відчуваю застій

Мої легені наповнені брудом

Я мрію про Пекін і Молокаї

Коли я почуваюся пригніченим

Підніми мої ноги від землі

І закинути голову до неба

І летіти!

І летіти!

Цей світ наповнений іржею

Я міг би потонути в цьому пилу

Мені потрібно побачити небо Бутану

Я чую, як стогне моя душа

Я відчуваю, як стогнуть мої м’язи

Якщо я не зможу блукати, помру

Я можу блукати сам

Або заберіть увесь мій проклятий дім

Я могла б дати ока мавпи

Поки дорога вільна

У моїх вухах пісня

І я поцілую це місце на прощання

І летіти!

Цей світ наповнений островами

Маленькі частинки піску

Гірські вершини в хмарному небі

Кожен із них — інший світ

І так мої вітрила розгорнулися

І я підніму свої вітрила високо

Коли я відчуваю застій

Мої легені наповнені брудом

Я мрію про Пекін і Молокаї

Коли я почуваюся пригніченим

Підніми мої ноги від землі

І закинути голову до неба

І летіти!