Peregrinos - Abel Pintos

Sin pensarlo, sin dudarlo

No tardo un minuto más

Dejo lagrimas a un lado

Y arrancando su dolor

Escribí una despedida

Regó un beso en el papel

Mientras no pueda ayudarlos

Padre ya no volveré

Buscare por cielo, tierra

Y andaré sin descansar

Cargare con mi mochila

Quiero mi oportunidad

Alguien me dará una mano

Sin faltar a la verdad

Lograre una vida nueva

Y pronto los vendré a buscar

Hallare por el camino

Alguien como yo

Somos peregrinos

Cruzando la inmensidad

Como planta por nacer

Nuestro sueño busca el sol

Como un árbol quiere estar

Sin regarle las raíces no florecerá

Muerde el hambre a la inocencia

La conciencia viene y va

Las miradas se transforman

En paredes de cristal

Se desangra la esperanza

Por no poder explicar

Que pecado cometimos

Para no tener el pan

Es la ley de mi destino

La que aquí se cumplirá

No se a donde va el camino

Pero se de caminar

No me asustan las caídas

Nunca dejo de soñar

No se olvida a quien camina

Y deja huellas al andar

Hallare por el camino

Alguien como yo

Somos peregrinos

Cruzando la inmensidad

Como planta por nacer

Nuestro sueño busca el sol

Como un árbol quiere estar

Sin regarle las raíces no florecerá

Не думаючи, не вагаючись

Я не займаю більше хвилини

Я відклав сльози

І починає свій біль

Я написав на прощання

Він поцілував папір

Поки я не можу їм допомогти

Отче я не повернуся

Я буду шукати небо, землю

І я буду ходити без відпочинку

Я понесу свій рюкзак

Я хочу свій шанс

хтось дасть мені руку

не упускаючи правди

Я досягну нового життя

А скоро я прийду їх шукати

Я знайду по дорозі

Хтось, як я

ми паломники

Перетин неосяжності

Як рослина, яка народжується

Наша мрія шукає сонця

Як дерево хоче бути

Без поливу коріння не зацвіте

Голод кусає невинність

свідомість приходить і йде

Зовні перетворюються

в скляних стінах

Надія стікає кров’ю

за те, що не вміє пояснити

Який гріх ми вчинили?

Щоб не було хліба

Це закон моєї долі

Той, який тут буде виконаний

Я не знаю, куди веде дорога

Але я вмію ходити

Я не боюся падінь

Я ніколи не перестаю мріяти

Не забувається, хто ходить

І залишає сліди при ходьбі

Я знайду по дорозі

Хтось, як я

ми паломники

Перетин неосяжності

Як рослина, яка народжується

Наша мрія шукає сонця

Як дерево хоче бути

Без поливу коріння не зацвіте