Mi Error - Abel Pintos

Aunque me arrepienta de mi error

No voy a curarme esta herida

Que yo mismo abrí con un puñal en mi memoria

Y sangrara el resto de mi vida

Aunque me arrepienta de mi error

Ya no puedo verte más, amor

Sólo en un rincón riel corazón

Quedará el recuerdo de aquel día

Cuando me crucé con la frialdad

Y la belleza que vendían esos dos «diamantes»

Que después lloraron tu dolor

Y se volvieron mi condena, amor

He abrazado todo mi dolor

Viendo que la calma no la da el olvido

Siempre vuelve el frío y la humedad

Con las sombras que se esconden en un sueno herido

He abrazado todo mi dolor

Y ya no puedo verte más amor

He pasado el tiempo sin razón

Desde que bebí la ultima gota

Que sobre mi labios derramó

Los cristales astillados de tú alma rota

Como corta el filo del dolor

Y de ya no verte más, amor

Y lo que me queda por vivir

Queriendo olvidarme fo vivido

No vale la pena si al final

Me persiguen los fantasmas de lo que he perdido

Llevo hasta en mi sangre tu dolor

Y ya no puedo verte más amor

He abrazado todo mi dolor

Viendo que la calma no la da el olvido

Siempre vuelve el frió y la humedad

Con las sombras que se esconden en un sueño herido

He abrazado todo mi dolor

Y ya no puedo verte más amor

Хоча я шкодую про свою помилку

Я не збираюся лікувати цю рану

Що я сам відкрив кинджалом у пам’яті

І я буду кровоточити все життя

Хоча я шкодую про свою помилку

Я більше не бачу тебе, коханий

Тільки в кутку рейку серце

Пам'ять про той день залишиться

Коли я натрапив на холод

І краса, яку продали ті два «діаманти».

Щоб потім вони плакали твій біль

І вони стали моїм вироком, любов

Я прийняв увесь свій біль

Бачити, що спокою не дає забуття

Холод і вологість завжди повертаються

З тінями, що ховаються в пораненому сні

Я прийняв увесь свій біль

І я більше не бачу тебе кохання

Я витратив час без причини

Так як я випив останню краплю

Що на мої губи вилилося

Розбите скло твоєї розбитої душі

Як це ріже край болю

І від того, щоб більше не бачити тебе, кохана

І що мені залишилося жити

Хочеться забути мене, як жила

Не варто, якщо зрештою

Мене переслідують привиди того, що я втратив

Я навіть ношу твій біль у своїй крові

І я більше не бачу тебе кохання

Я прийняв увесь свій біль

Бачити, що спокою не дає забуття

Холод і вологість завжди повертаються

З тінями, що ховаються в пораненому сні

Я прийняв увесь свій біль

І я більше не бачу тебе кохання