Anchor's Lost - A Traitor Like Judas

Face the fate you made

Once we walked as titans

Once we walked as giants

All we have is debris

All we have are bones

Where once we crushed the earth

And made dust out of the land

We stand to face the things

We could never understand

We’ve lost the anchor — That kept us floating out at sea

We’ve lost our compass — Smashed underneath our feet

Now we’ve lost the trail

Among floods of dishonesty

Consequence will call and ask:

'Do you remember me?'

We stand as one before the waking of the guard

We stand as one before the recklessness we are

We could breathe holiness right back into this land

If we never start to change, then we’ll never understand!

Step out of the chains!

Out of the prison that you made!

It could never be too late!

To save the things that we’ve betrayed!

Зустрічайте долю, яку ви створили

Колись ми ходили як титани

Колись ми ходили як гіганти

Все, що у нас — це сміття

Все, що у нас — це кістки

Де колись ми розтрощили землю

І порохнув із землі

Ми стоїмо віч-на-віч із речами

Ми ніколи не могли зрозуміти

Ми втратили якір — через це ми пливли в морі

Ми втратили компас — Розбитий під ногами

Тепер ми втратили слід

Серед потоків нечесності

Консеквенція подзвонить і запитає:

'Ти пам'ятаєш мене?'

Ми стоїмо як одне ціле перед пробудженням охоронця

Ми стоїмо як одне ціле перед безрозсудністю

Ми могли б вдихнути святість прямо в цю землю

Якщо ми ніколи не почнемо змінюватися, ми ніколи не зрозуміємо!

Вийдіть із ланцюгів!

З в’язниці, яку ви зробили!

Ніколи не може бути надто пізно!

Щоб врятувати речі, які ми зрадили!