AZZURRO (Virano - Conte - Pallavicini) - A.M.P.

(Cerco l’estate tutto l’anno e all’improvviso eccola qua

Lei è partita per le spiagge e sono solo quassù in città)

Sento fischiare sopra i tetti un aeroplano che se ne va

(Azzurro, il pomeriggio è troppo azzurro e lungo per me

Mi accorgo di non avere più risorse senza di te)

E allora io quasi quasi prendo il treno e vengo, vengo da te

Ma il treno dei desideri, nei miei pensieri, all’incontrario va

(Sembra quand’ero all’oratorio, con tanto sole, tanti anni fa

Quelle domeniche da solo in un cortile a passeggiar)

Ora mi annoio più di allora, neanche un prete per chiacchierar

(Azzurro…) per me

Mi accorgo di non avere più risorse senza di te

E allora io quasi quasi prendo il treno e vengo, vengo da te

Ma il treno dei desideri, nei miei pensieri, all’incontrario va

(Cerco un po' d’Africa in giardino tra l’oleandro e il baobab

Come facevo da bambino, ma qui c'è gente, non si può più)

Stanno innaffiando le mie rose, non c'è il leone, chissà dov'è

(Azzurro, il pomeriggio è troppo azzurro e lungo per me

Mi accorgo di non avere più risorse senza di te)

E allora io quasi quasi prendo il treno e vengo, vengo da te

Ma il treno dei desideri, nei miei pensieri, all’incontrario va

(Цілий рік шукаю літо і раптом ось воно

Вона ходила на пляжі, а я один тут, у місті)

Я чую, як над дахами свистить літак

(Блакитний, південь для мене занадто блакитний і занадто довгий

Я розумію, що без вас у мене більше немає ресурсів)

А то я ледь не сідаю на поїзд і приїжджаю, приїжджаю до вас

Але шлейф бажань, в моїх думках, йде навпаки

(Здається, коли я був в ораторії, де було багато сонця, багато років тому

Ті неділі на самоті на подвір'ї прогулюються)

Тепер мені більше нудно, ніж тоді, навіть священику немає, щоб поспілкуватися

(Синій ...) для мене

Я розумію, що без вас у мене більше немає ресурсів

А то я ледь не сідаю на поїзд і приїжджаю, приїжджаю до вас

Але шлейф бажань, в моїх думках, йде навпаки

(Я шукаю трохи Африки в саду між олеандром і баобабом

Як я в дитинстві робив, а тут є люди, вже не можна)

Поливають мої троянди, нема лева, хтозна де

(Блакитний, південь для мене занадто блакитний і занадто довгий

Я розумію, що без вас у мене більше немає ресурсів)

А то я ледь не сідаю на поїзд і приїжджаю, приїжджаю до вас

Але шлейф бажань, в моїх думках, йде навпаки