An T-Aparan Goirid 's an T-Aparan Ùr: Òran Do Sheasaidh Bhaile Raghnaill - Julie Fowlis

An t-aparan goirid 's an t-aparan ùr,

An t-aparan goirid nach ruig ach a' ghlùin,

'S nuair bha mi òg 's mi furast' rim lùb',

'S e dh’fhàg mi fo leòn ach an t-aparan ùr.

Bha cliù ort, a Sheasaidh, 's tu 'n ainnir bha suairc,

A chumadh rid ghealladh 's a leanadh rid luaidh;

'S ann unnad bha 'n spiorad, 's tu 'chinneadh nam buadh

Nach gabhadh an giorag 's nach tilleadh ron chuan.

'S ann ort a bha biùthas san dùthaich a bh' ann:

Cha ghabhadh tu Cooper, cha b' bhuidh' leat a chainnt;

'S ann bha thu nad bhiùtaidh, 's tu 'm flùr gun mheang,

'S nam faighinn mo dhùrachd, bhiodh diùc leat air làimh.

'S nuair fhuair an Eliza Miss Jessie air bòrd,

'S ann oirre bha 'n sgoinn 's iad a' hoidhsteadh nan seòl;

Bha muir air gach taobh dhith a' sgaoileadh mu bòrd

'S bha h‑aigne cho aotrom ri faoileag air lòn.

Bha seorsa duine aca mach air a' watch

A' geàrd a' bhaile 's na thigeadh mun cuairt,

Ach cheangaileadh a chasan 's a làmhan gu cruaidh,

'S mun tàinig a' mhadainn, chaidh a ragadh le fuachd.

Dh’fhàg thu do mhàthair is d' athair fo leòn

Nach d' rinn iad dhut banais le aighear 's le ceòl,

Ach tillidh tu fhathast do dh’Uibhist an eòrn',

'S bidh siùcar an glainne 's todaidh ga òl!

The short apron and the new apron;

the short apron which only reaches the knee

When I was young and easily led

the new apron was the cause of my hurt.

You were famous, Jessie, as a polite young woman

who would keep your word and be faithful to your beloved.

How spirited you were, a descendant of the truly virtuous clan,

which knew not fear and for whom the sea held no dread.

You became famous in the area.

You wouldn’t entertain Cooper;

you cared not for his conversation.

What a beauty you were, a flower without blemish,

and had I my wish, a duke would have you by the hand.

When Miss Jessie boarded the Eliza,

there was a flurry of activity as the sails were hoisted.

The sea was parting for her bow

and her spirit was as light-hearted as a seagull.

They had a kind of man on watch,

guarding the village and all who approached.

But his feet and hands were tightly bound and,

by morning, he had stiffened with the cold.

You left your mother and father depressed

because they were unable to provide for you a wedding with music and

merry-making.

But you’ll return some time to Uist of the barley

and there will be sugar in glasses for drinking toddies!

Короткий фартух і новий фартух,

Короткий фартух, що доходить лише до коліна,

А коли я був молодим, мене легко було зігнути,

Те, що залишило мене пораненим, так це новий фартух.

Тебе прославили, Джессі, як ніжну дівчину

Щоб дотримати свою обіцянку і зберегти твою любов;

Дух був від вас, ви клан чеснот

Щоб гіораг не був прийнятий і не повернувся раніше моря.

Ти була красунею країни:

Ви б не взяли Купера, вам не сподобалася б його мова;

Ти була красуня, квітка без вад,

І якщо я отримаю мої вітання, з тобою буде герцог.

І коли Еліза взяла на борт міс Джессі,

На ній була пишність, коли вони піднімали вітрила;

З усіх боків його оточило море

А розум у неї був легкий, як чайка за обідом.

На вахті у них був якийсь чоловік

Охороняючи село та околиці,

Але його ноги і руки були міцно зв'язані,

А перед настанням ранку воно замерзло.

Ви залишили матір і батька пораненими

Хіба не подарували тобі весілля з радістю й музикою,

Але ти все одно повернешся до Уіст ячменю,

А цукор у склянці і Тодді вип’є!

Короткий фартух і новий фартух;

короткий фартух, який доходить лише до коліна

Коли я був молодий і легко вів

новий фартух був причиною моєї шкоди.

Ти була відома, Джессі, як ввічлива молода жінка

хто б дотримав твого слова і був вірний твоїй коханій.

Яким ти був духом, нащадок справді доброчесного клану,

який не знав страху і для якого море не боялося.

Ви стали відомими в районі.

Ви б не розважали Купера;

тобі байдуже до його розмови.

Яка ти була красуня, квітка без вад,

і якби я бажав, герцог тримав би вас за руку.

Коли міс Джессі сіла на "Елізу",

коли підняли вітрила, піднявся шквал активності.

За її луком розступалося море

і її дух був легкий, як чайка.

На вахті у них був якийсь чоловік,

охороняючи село і всіх, хто наближався.

Але його ноги і руки були міцно зв'язані, і,

до ранку він затягнувся від холоду.

Ви залишили матір і батька в депресії

тому що вони не змогли забезпечити вам весілля з музикою і

веселий.

Але через деякий час ви повернетеся до Uist of the Barley

і буде цукор у склянках для пиття тодісів!