Oblivion - MICHAEL ROMEO

We listen in one late October eye

The locket swings before my eyes

Moth to a flame intoxicatingly

It lures me in, yet can’t say why

Are we just so naïve?

This tangled web we weave

Misleading — far-reaching

On this night — into oblivion

My blood runs cold

Now paralyzed with fear

They storm the gates — my enemy

It always seems so dark this time of year

Illusion veils reality

Are we just so naïve?

This tangled web we weave

Earth shaking — heart racing

On this night — into oblivion

The faces on the wall

Their shadows standing tall

And too afraid to ask

«What's underneath the mask?»

Into oblivion…

Ми слухаємо одним оком кінця жовтня

Медальон гойдається перед моїми очима

Моль до полум’я п’янко

Мене це приваблює, але не можу сказати чому

Невже ми такі наївні?

Цю заплутану павутину, яку ми плітаємо

Введення в оману — далекосяжне

У цю ніч — у забуття

Моя кров холодна

Тепер паралізований страхом

Вони штурмують ворота — мій ворог

У цю пору року завжди здається таким темним

Ілюзія покриває реальність

Невже ми такі наївні?

Цю заплутану павутину, яку ми плітаємо

Земля тремтить — серце б’ється

У цю ніч — у забуття

Обличчя на стіні

Їхні тіні стоять високо

І надто боїться запитати

«Що під маскою?»

У забуття…