Back to the Motor League - Propagandhi

I like to party fucking hard.

i like my rock and roll the same.

don’t give a fuck if i burn out.

don’t give a fuck if i fade away.

so back to the

motor-league with me before i’m forced to face t Ath of a well-heeled buying public who live vicariously through tortured-artist

college-rock and floor-punching macho pabulum.

back to the motor league i go.

once thought i drew a lucky hand.

tu Out to be a live grenade of play-acting «anarchists"and

mommy’s-little-skinheads, death-threats and sycophants and wieners drunk on straight-edge.

fuck off.

who cares?

i’d rather hi-l

Rip-tiks than listen to your bullshit.

fuck off.

who cares about your stupid

scenes, your shitty zines, the straw-men you build up to burn.

it never ceases

to amaze me and as i’m suffering your

Ction it reminds me of my own race to redress my own sad history of mouthed

feet.

eaten hats.

teated bulls.

amish phone-books.

drunken brawls.

but what have we here?

15 years later it still reek

?®swill and chickenshit conformists wi Th their fists in the air;

like-father, like-son «rebels?± bloated on korn,

eminems and bizkits.

lord, hear our prayer: take back your amy grant

mosh-crews and your fair-weather politics.

b Ry my hair and stick me on a ten-speed.

back to the motor league.

i guess life is just a popularity contest.

success, the ability to perform

within a framework of obedience.

just ask the candy-c

Joy-cam rock-bands selling shoes for venture-capitalists, silencing competing

messages, rounding off the jagged edges.

today is good day to die.

Я люблю страшно гуляти.

Мені так само подобається мій рок-н-рол.

не хвилюйтеся, якщо я згорю.

не турбуйся, якщо я зникну.

тож повернемося до 

мотор-ліга зі мною, перш ніж я буду змушений зіткнутися з Атом із заможної купівельної публіки, яка живе через катування художника

коледж-рок і підлоговий мачо-пабулум.

Я повертаюся до моторної ліги.

одного разу подумав, що я намалював щасливу руку.

ви бути живою гранатою ігрових «анархістів» і

мами-маленькі-скінхеди, погрози смертю, підхалими й лохмаки, п’яні на стрижку.

від’їдь.

кого це хвилює?

я краще привіт-л

Рип-тик, ніж слухати вашу фігню.

від’їдь.

кого хвилює твоя дурна

сцени, ваші лайні журнали, солом’яні люди, яких ви створюєте, щоб спалити.

воно ніколи не припиняється

щоб здивувати мене і як я страждаю твою

Це нагадує мені про мою власну гонку виправити мою власну сумну історію уст

ноги.

з'їдені капелюхи.

тічені бики.

телефонні книги амішів.

п'яні бійки.

але що ми тут маємо?

Через 15 років все ще пахне

?®помия та курячі конформісти з кулаками в повітрі;

як-батько, як-син «бунтарі?± роздуті на зерні,

емінеми та бізкіти.

Господи, почуй нашу молитву: поверни свою мій грант

mosh-crews та ваша політика щодо справедливої ​​погоди.

b Розривайте моє волосся і вставте на десять швидкостей.

повернутися до моторліги.

Гадаю, життя — це лише змагання на популярність.

успіх, здатність до виконання

в рамках послуху.

просто запитай цукерку-c

Рок-групи Joy-cam продають взуття для венчурних капіталістів, придушуючи конкуренцію

повідомлення, заокруглюючи нерівні краї.

сьогодні гарний день померти.