Flooded Lazaretto - Reka

Здесь нет ножей, которые бы не впивались в спину,

Так просто вынимать сердца, не слыша хруст,

Устало повторять «я в вечности не сгину», —

Днём слишком полон, но ночами — пуст…

Следы рвоты на грязных простынях,

Ржавые батареи и лёд подоконников,

Список смертей в недобрых новостях,

Недалёкий конвейер слепых алкоголиков…

Насильно скованы

Одной цепью

Ареалы разбросаны

Словно концлагеря…

Бетонный мешок каждой квартиры — неприступная крепость,

В стенах которой вновь бушует чума…

Ускоряй ритм жизни и танцуя, поедай себя…

Тут немає ножів, які би не впивалися в спину,

Так просто виймати серця, не чуючи хрускіт,

Втомилося повторювати «я в вічності не згину», —

Вдень дуже сповнений, але ночами — порожній…

Сліди блювання на брудних простирадлах,

Іржаві батареї та лід підвіконь,

Список смертей у недобрих новинах,

Недалекий конвеєр сліпих алкоголіків.

Насильно скуті

Одним ланцюгом

Ареали розкидані

Немов концтабори...

Бетонний мішок кожної квартири - неприступна фортеця,

У стінах якої знову вирує чума…

Прискорюй ритм життя і танцюючи, поїдай себе…