Bed Head - Manchester Orchestra, Local Natives

Arguing with the dead

I’m not alone but it sure feels like someone left

Deaf notes and talking heads

Carrying on your debt

Blood on the bed head and volumes we left unsaid

Let 'em talk and let it habit, now I’m afraid you’re alone

Oh my god

Let me relinquish and start to distinguish, my past, and my time

You and I are oil and fire, so

Oh my god

Let me extinguish the habit, the sequence, the loss, in my mind

Now I believe in the ghost

Ghost

Crawling against your skin

Clutching my neck said «It's all supposed to end like this»

You and I are panoramic

Now I’m afraid of the ghost

Oh my god

Let me relinquish and start to distinguish, my past, and my time

There is only love and fire, so

Oh my god

Let me extinguish the habit, the sequence, the loss, in my mind

Now I believe in the…

Right by the entrance, you broke

Finally, reality’s taking its hold

You’re not who you were, but you can’t let it go

You’re not where you’re from, but you’re always alone

So I stick the flag in the ground

I think I know who I’m living for now

I am what I am, same above as the ground

It’s not what I want, but I’m figuring it out

Oh my god

Let me relinquish and start to distinguish, my past, and my time

You and I are holy fire, so

Oh my god

Let me extinguish the habit, the sequence, the loss, in my mind

Now I believe in the ghost

Ghost

Ghost

«…he was teasing, around the town and cried wolf wolf

Everybody came to help, but there was no wolf.»

Сперечатися з мертвими

Я не один, але я точно відчуваю, що хтось пішов

Глухі ноти і балакучі голови

Виконання вашого боргу

Кров на узголів’ї ліжка та томи, які ми не сказали

Нехай вони поговорять і нехай це звичка, тепер я боюся, що ти сам

Боже мій

Дозвольте мені відмовитися і почати розрізняти моє минуле та мій час

Ми з вами масло і вогонь, отже

Боже мій

Дозволь мені погасити звичку, послідовність, втрату в своєму розумі

Тепер я вірю в привида

Привид

Повзає по шкірі

Тримаючись за шию, сказав: «Все повинно закінчитися так»

Ми з тобою панорамні

Тепер я боюся привида

Боже мій

Дозвольте мені відмовитися і почати розрізняти моє минуле та мій час

Є лише любов і вогонь, отже

Боже мій

Дозволь мені погасити звичку, послідовність, втрату в своєму розумі

Тепер я вірю в ...

Прямо біля під’їзду ти зламався

Нарешті реальність бере своє

Ви не ті, ким були, але ви не можете цього відпустити

Ти не там, звідки ти, але ти завжди один

Тож я встромив прапор у землю

Я думаю, я знаю, для кого зараз живу

Я такий, який я є, такий же, як і земля

Це не те, чого я хочу, але я це розбираю

Боже мій

Дозвольте мені відмовитися і почати розрізняти моє минуле та мій час

Ти і я святий вогонь, отже

Боже мій

Дозволь мені погасити звичку, послідовність, втрату в своєму розумі

Тепер я вірю в привида

Привид

Привид

«…він дражнився, по місту і кричав вовк вовк

Всі прийшли на допомогу, але вовка не було».