Расстояния - Каспий

Оу-е!

Мы проросли корнями в небо,

Оставив на земле свою печаль;

печаль.

Э!

А между нами: океаны, задумчивые горы, страны,

Даль… М-м… Как жаль, как жаль.

Э!

А мне тебя обнять так надо,

Увидев космос твоих глаз —

Хоть раз, хоть…

Расстояния!

Ни я, не я, ни я, не я, ни я,

Без тебя немая Анима моя

И живу я светом твоего огня

Без него — и я не я!

И ты близка, и вроде рядом.

Простреленное небо взглядом ждет,

Сокращая боль всех моих потерь запертую дверь,

В которую не перестаю стучаться.

Стой, прошу, не уходи, побудь со мной —

Ты так нужна мне!

Постой, постой!

Возьми меня с собой, ты так нужна мне!

Постой, постой!

Возьми меня с собой, ты так нужна мне!

Расстояния!

Ни я, не я, ни я, не я, ни я,

Без тебя немая Анима моя

И живу я светом твоего огня

Без него — и я не я!

Постой, постой!

Возьми меня с собой, ты так нужна мне!

Постой, постой!

Возьми меня с собой, ты так нужна мне!

О-е!

Ми проросли корінням у небо,

Залишивши на землі свій смуток;

печаль.

Е!

А між нами: океани, задумливі гори, країни,

Даль… М-м… Як шкода, як шкода.

Е!

А мені тебе обійняти так треба,

Побачивши космос твоїх очей

Хоч раз, хоч…

Відстань!

Ні я, не я, ні я, не я, ні я,

Без тебе німа Аніма моя

І живу я світлом твого вогню

Без нього—і я не я!

І ти близька, і начебто поруч.

Прострілене небо поглядом чекає,

Зменшуючи біль всіх моїх втрат замкнені двері,

В яку не перестаю стукатися.

Стій, прошу, не йди, будь зі мною —

Ти так потрібна мені!

Стривай, стривай!

Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!

Стривай, стривай!

Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!

Відстань!

Ні я, не я, ні я, не я, ні я,

Без тебе німа Аніма моя

І живу я світлом твого вогню

Без нього—і я не я!

Стривай, стривай!

Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!

Стривай, стривай!

Візьми мене з собою, ти так потрібна мені!