Les épouvantails ça marche un temps puis les corbeaux se posent dessus - Stick

Les lumières oranges de la ville

Illuminent encore mes pensées morbides

J’ai dépensé mon biff à défoncer mon bide

Et c’est con c’est mon kiff

Et c’est ainsi mon fils

On sait que c’est nocif mais c’est nos ies-v

Et ces novices nous disent encore

Laissez nous vivre, nous laissez nous crever

Nous suicider sans vraiment l’faire

Fous de haîne

Les mauvaises intentions

Ont tout de même pavé l’Enfer

Pas vrai mon frère?

On a laissé nos auréoles au sale

Désormais on est calmés

Car les camés parlent et craquent et frappent

Et l’pavé, comme égaré, tare les tarés

Tard j’ai parlé mal

En état léthargique, étalé dans la cathédrale

Éclaté grave même les statues semblaient trembler

Va savoir si les dieux s’branlent en nous regardant nous branler

Ou prend les cordes à ton cou

C’est pas ça l’expression pourtant ça signifie s’enfuir

J’te passe la réflexion

Nos reflets tombent dans les pupilles des vieux.

(Dans les pupilles des vieux)

Si j’baisse la tête en cas de coup dur c’est qu’j’suis pudique des yeux

Et j’suis plus digne des cieux

Mais j’m’en contrefous

Si Dieu existe ce gros connard s’en bas les couilles de nous

C’est pas contre vous mais bien sûr que j’blasphème

Pourquoi tu crois que les bébés chialent à leur baptême?

J’me fous d’offenser les culs-bénnis

Ils voient la vie comme un cadeau j’la vois comme une épidémie

Et d’puis des millénaires

Le pire ennemi de l’homme est l’homme lui-même

Réveillez moi quand tout le monde sera mort hormis elle

J’prends de l'âge et j’rêve de prendre le large

J’vois pas d’issue ici, ma vie est en train de me rendre barge

Et j’parle de suicide en souriant

Au fond j’suis juste un gosse déçu

Les épouvantails ça marche un temps

Puis les corbeaux se posent dessus

J’rêve de prendre le large

J’vois pas d’issue ici, ma vie est en train de me rendre barge

Et j’parle de suicide en souriant

Au fond j’suis juste un gosse déçu

Les épouvantails ça marche un temps

Puis les corbeaux se posent dessus

Le soleil brille, j’vois des nuages en forme de flingues

Et ils diront que j'étais glauque ou ils diront que j'étais dingue

Ils diront que j'étais faible

Ils diront que j'étais lâche

Et ils auront peut être pas tort

Ouais disons que j'étais lassé

C’est des haches qu’on nous met dans les roues

Dès la poussette

De l’eau salée sur les joues

J’apprends à retirer le pansement d’un cul sec

Si j’fais mon trou vous aurez plus qu'à me jeter dedans

J’suis venu, en traînant la patte

J’partirais les deux pieds devant

C’est décevant comment la vie te donne envie d’crever

Souvent j’me sens comme un fantôme pendant un vide grenier

Mon vice premier m’aidera peut être à partir en fumée

À dire adieu

Ou à dire à Dieu d’aller s’faire enculer

Maudire le ciel et les habitants de ce monde merdique

Attendre les beaux jours, la chaleur d’une bombe thermique

Attendre que la chance me mette dans ses p’tits papiers

Autant garer un corbillard sur une place handicapée

Quand le bonheur des autres ne t’inspire que d’la répulsion

Par déduction, leur malheur te fait te sentir mieux

On va pas s’mentir vieux

On s’aime plus fort quand les autres se séparent

Si y avait pas à boire

Qui irait à un pot de départ?

J’ai des espoirs m’ai j’le dit vite pour qu’on entende l’inverse

Le soleil brille j’suis le seul type qui doit attendre l’averse

Le ciel est vrai quand il s’entête à m’arroser

Comment ne pas vomir la vie, les femmes enceintes ont la nausée

J’prends de l'âge et j’rêve de prendre le large

J’vois pas d’issue ici, ma vie est en train de me rendre barge

Et j’parle de suicide en souriant

Au fond j’suis juste un gosse déçu

Les épouvantails ça marche un temps

Puis les corbeaux se posent dessus

J’rêve de prendre le large

J’vois pas d’issue ici, ma vie est en train de me rendre barge

Et j’parle de suicide en souriant

Au fond j’suis juste un gosse déçu

Les épouvantails ça marche un temps

Puis les corbeaux se posent dessus

(Les épouvantails ça marche un temps

Puis les corbeaux se posent dessus

Les épouvantails ça marche un temps

Puis les corbeaux se posent dessus.)

Помаранчеві вогні міста

Все ще просвітлюй мої хворобливі думки

Я витратив свій удар, щоб розбити собі живіт

І це безглуздо, це мій киф

І так це мій син

Ми знаємо, що це шкідливо, але це наше схвалення

А ці новачки ще нам розповідають

Дай нам жити, дай нам померти

Покінчити життя самогубством, не зробивши цього насправді

Ненависники

погані наміри

Все-таки вимощена дорога до пекла

Правда мій брате?

Ми залишили наші ореоли в бруді

Тепер ми заспокоїлися

Тому що наркомани розмовляють, тріскаються і брикаються

І бруківка, неначе заблукала, тарі шалені

Пізно я погано говорив

Млява, розвалилася в соборі

Лопнула могила, навіть статуї, здавалося, здригнулися

Хто знає, чи боги дрочать, спостерігаючи, як ми дрочимо

Або візьміть мотузки на шию

Це не той вислів, але це означає втекти

Я позбавляю вас думки

Наші роздуми потрапляють в зіниці старих людей.

(В зіницях старих)

Якщо я опускаю голову в разі сильного удару, це тому, що я скромний у своїх очах

І я більше гідний неба

Але мені байдуже

Якби Бог існував, цей великий мудак відібрав би з нас яйця

Це не проти вас, але, звичайно, я богохульствую

Як ви думаєте, чому немовлята плачуть під час хрещення?

Я не хочу ображати благословенних ослів

Вони сприймають життя як подарунок, я сприймаю це як епідемію

І то протягом тисячоліть

Найлютіший ворог людини — сама людина

Розбуди мене, коли всі помруть, крім неї

Я старію і мрію злетіти

Я не бачу тут виходу, моє життя зводить мене з розуму

І я говорю про самогубство, посміхаючись

У глибині душі я просто розчарована дитина

Страшилки діють деякий час

Тоді на нього сідають ворони

Мрію злетіти

Я не бачу тут виходу, моє життя зводить мене з розуму

І я говорю про самогубство, посміхаючись

У глибині душі я просто розчарована дитина

Страшилки діють деякий час

Тоді на нього сідають ворони

Сонце світить, я бачу хмари у формі гармат

І вони скажуть, що я був моторошним, або вони скажуть, що я був божевільним

Скажуть, що я був слабким

Скажуть, що я був боягузом

І вони можуть не помилятися

Так, скажімо, я втомився

Нам в колеса вставляють сокири

З коляски

Солону воду на щоках

Вчуся знімати бинт із сухої дупи

Якщо я зроблю свою яму, тобі доведеться мене кинути туди

Я прийшов, тягнучи ногу

Я б пішов обома ногами попереду

Це розчаровує, як життя змушує вас хотіти померти

Часто я почуваюся привидом під час гаражного розпродажу

Мій головний порок може допомогти мені згаснути

На прощання

Або сказати Богу, щоб пішов трахатись

Прокляни небо і людей цього лайнового світу

Чекайте сонячних днів, тепла теплової бомби

Чекає, поки удача впише мене в її маленькі папери

Міг також припаркувати катафалк у місці для людей з обмеженими можливостями

Коли щастя інших викликає у вас лише відразу

Мабуть, їхнє нещастя змушує вас почуватися краще

Ми не будемо старі один одному брехати

Ми любимо один одного сильніше, коли інші розлучаються

Якби не було пиття

Хто б пішов на прощання?

Маю надії, швидко сказав я собі, щоб ми почули протилежне

Сонце світить Я єдиний хлопець, який повинен чекати зливи

Небо правдиве, коли мене вперто поливає

Як не рвати життя, у вагітних нудить

Я старію і мрію злетіти

Я не бачу тут виходу, моє життя зводить мене з розуму

І я говорю про самогубство, посміхаючись

У глибині душі я просто розчарована дитина

Страшилки діють деякий час

Тоді на нього сідають ворони

Мрію злетіти

Я не бачу тут виходу, моє життя зводить мене з розуму

І я говорю про самогубство, посміхаючись

У глибині душі я просто розчарована дитина

Страшилки діють деякий час

Тоді на нього сідають ворони

(Страшилки працюють деякий час

Тоді на нього сідають ворони

Страшилки діють деякий час

Потім на нього сідають ворони.)