Mr. Fox - Mr. Fox

I’ll tell you tale of Mr. Fox, how he came courting me

He was the smartest fellow you could ever hope to see

Now Foxy came to our town in the springtime of the year

And he said I was the fairest of any young girl here

My Dad said I should marry him, that I should be his bride

And I saw me walking up the aisle with Foxy by my side

But Foxy was a bit too sly, and I didn’t trust his smile

So I told him change the wedding day and put it by awhile

This didn’t suit old Mr. Fox, he said I’d rue the day

He pulled his hat down over his eyes and went upon his way

But unbeknown to Foxy, I’d followed through the wood

Till I came across the clearing where his fine old mansion stood

I hadn’t been there but a while, when I heard a scream and shout

It was Foxy with a woman a-knocking her about

I hadn’t been there but a while when I heard a curse and swear

It was Foxy with a woman, held fast by her hair

He dragged her through the bushes, he dragged her through the trees

It tore my heart in two to see her pleading on her knees

He dragged her up the marble steps, he dragged her through the hall

I followed close behind them and hid against the wall

As they were going up the stairs, the woman gave a wail

She tore away from Fox and clasped her hand around the rail

Foxy took his knife with a blow both sharp and sweet

The hand was severed from the wrist and dropped down at my feet

The night was black, the night was cold, no pathway could I find

But I ran through the trees as if the Devil was behind

The forest it was dark and thick and pricked with many a thorn

But I ran through the trees as if I’d never see the dawn

The very next day old Foxy came to see if we’d be wed

I told that I’d had a dream as I lay in my bed

I told him that I’d seen a house in the middle of the wood

And anyone who went inside, could never come to good

Old Foxy turned his back on me, he turned as if to leave

But I took him by the arm and plucked the hand from out my sleeve

Foxy gave a yelp and then he gave a squeal

And he ran as if the hounds of hell were crying at his heel

In the middle of the forest where the lark and linnet sing

The dogs of the town got Fox inside a ring

They tore him limb from limb, they tore him hair from hair

And his flesh it was eaten by the birds of the air

Я розповім тобі історію про містера Фокса, як він залицявся до мене

Він був найрозумнішим хлопцем, якого ви могли сподіватися побачити

Тепер Фоксі прийшла до нашого міста весняної пори року

І він сказав, що я найкрасивіша з усіх молодих дівчат тут

Мій тато сказав, що я повинна вийти за нього заміж, що я повинна бути його нареченою

І я побачив, як іду проходом із Фоксі поряд

Але Фоксі був занадто хитрий, і я не довіряв його посмішці

Тож я сказала йому змінити день весілля та відкласти це на невеликий час

Це не влаштовувало старого містера Фокса, він сказав, що я пошкодую цей день

Він натягнув капелюха на очі й пішов своєю дорогою

Але без відома Фоксі я пішов слідом через ліс

Поки я не натрапив на галявину, де стояв його чудовий старий особняк

Я не був там, але як час, коли почув крик і крик

Це була Фоксі з жінкою, що стукала її

Я не був там, але через деякий час почув прокляття та лайку

Це був Фоксі з жінкою, яку міцно тримали за волосся

Він тягнув її через кущі, він тягнув її через дерева

Моє серце розривало надвоє, побачивши її благання на колінах

Він тягнув її мармуровими сходами, він тягнув її через коридор

Я слідував за ними і сховався біля стіни

Коли вони піднімалися сходами, жінка зойкнула

Вона відірвалася від Фокса й обхопила поруччя рукою

Фоксі взяв його ніж гострим і солодким ударом

Рука була відірвана від зап’ястя і впала до моїх ніг

Ніч була темна, ніч холодна, я не міг знайти жодної дороги

Але я біг крізь дерева, наче диявол був позаду

Ліс був темним і густим і порізаним багатьма колючками

Але я біг крізь дерева, наче ніколи не побачу світанку

Вже наступного дня стара Фоксі прийшла подивитися, чи ми одружимося

Я сказав, що мені приснився сон, коли я лежав у своєму ліжку

Я сказав йому, що бачив будинок посеред лісу

І кожен, хто заходив усередину, ніколи не міг прийти до доброго

Старий Фоксі повернувся до мене спиною, він повернувся, ніби хотів піти

Але я взяв його за руку і вирвав руку зі свого рукава

Фоксі скрикнув, а потім запищав

І він біг так, наче пекельні пси плакали йому за п’ятою

Серед лісу, де співають жайворонок і лінь

Міські собаки загнали Фокса в кільце

Рвали йому кінцівку від кінцівки, рвали йому волосину з волосини

І його тіло з’їли птахи небесні