The Raven [feat. Gaelan Beatty, Ryan Parker & Garett Ross] - Scott Shpeley, Jonathan Christenson, Ryan Parker

Soon he scored a success with a haunting verse-

Of which some of you may have heard-

Involving the love of a certain «Lenore»

And a very persistent bird!

And suddenly he found he was talk of the town

With everyone singing his praise-

You really must read his «Annabel Lee»!

And The Mystery of Mari Roget!

Uh-huh!

It’s fabulous!

Oh!

And The House of Usher!

And his A. Gordon Pym of Nantucket-

Yes!

And William Wilson- it’s good!

Very good-

I’ve never read anything like it!

Oh!

Soon invitations began to pour in

To attend literary soirées-

They’re going to love you!

In all the best homes in the city-

You’re going to be simply amazed!

Once upon a midnight dreary

While I pondered, weak and weary

Over many a quaint and curious

Volume of forgotten lore

While I nodded, nearly napping

Suddenly there came a tapping

As of someone gently rapping

Rapping at my chamber door

«'Tis some visitor,» I muttered

«Tapping at my chamber door;

Only this and nothing more

Only this and nothing more.»

The sweet Lenore hath «gone before,»

With hope, that flew beside

Leaving him wild for the dear child

That should have been his bride-

Then, again, I heard a tapping

Ever such a gentle rapping-

'Tis the wind and nothing more

'Tis the wind and nothing more

But the rapping just grew stronger

Hesitating, then, no longer

I did open wide the door-

Darkness there and nothing more!

Deep into that darkness peering

Long I stood there wondering, fearing

When I heard a word there spoken

'Twas the whispered word, «Lenore!»

The sweet Lenore hath «gone before,»

With hope, that flew beside

Leaving him wild for the dear child

That should have been his bride-

Then, in there flew an ancient raven-

Ghastly, grim, ungainly raven-

And above my chamber door

It perched, and sat, and nothing more

«Prophet!»

Said I, «Thing of evil!

Prophet still, if bird or devil!-

By that heaven that bends above us-

By that God we both adore-»

«Tell this soul with sorrow laiden

If, within the distant aidenn

It shall clasp a sainted maiden

Whom the angels name Lenore.»

«Tell me-is there

Balm in gilead?

Tell me-tell me,» I

Implore

Quoth the Raven

«Nevermore,»

Quoth the Raven

«Nevermore,»

Quoth the Raven

«Nevermore,»

Quoth the Raven

«Nevermore,»

Quoth the Raven

«Nevermore,»

Quoth the Raven

«Nevermore!»

«Nevermore!

Nevermore!»

Quoth the Raven

«Nevermore!»

«Nevermore!

Nevermore!»

Quoth the Raven

«Nevermore!»

«Nevermore!

Nevermore!»

Quoth the Raven

«Nevermore!»

«Nevermore!

Nevermore!»

Quoth the Raven

«Never!»

And the raven still is sitting

There, above my chamber door

And my soul from out its shadow

Shall be lifted…

Nevermore!

Oh, Mister Poe!

Mrs. Whitman…

Oh

Miss Fuller…

Um, hello?

Ladies?

Edgar?

Now Rufus, although he admired Edgar greatly

He envied his new-found success-

And envy can shrink a man, twist what is noble

And great into something much less.

Thus

Rufus set out to discredit the friend

Who for so many years he had known- which wasn’t too

Hard- as Edgar had already done

A formidiable job on his own

His affair with the bottle, you see, had resumed

And with it, his conduct grown frightful!

Leave me!

Unpredictable!

Worse, unreliable!

Even

Mean, and vindictive and spiteful!

Ladies!

So when Rufus spread a nasty rumour

Suggesting a torrid affair-

What?

Between Edgar and one Mrs. Samuel Osgood-

No!

The wife of an old millionaire-

Uugh!

And almost as suddenly as his success

Arrived, it was taken away-

Griswold!

And Edgar found he was no longer welcome

In the very best homes of the day

Ta-ta!

What’s more, he lost his job- Bill Burton

His boss, was fed up- was appalled!

You’re fired!

And to add insult to injury

He hired, in his place-

Rufus Griswold!

«Quoth the Raven: Nevermore!»

Невдовзі він здобув успіх із наслідливим віршем-

Про який дехто з ви, можливо, чули-

Залучення любові до певної «Ленори»

І дуже наполегливий птах!

І раптом він зрозумів, що він був у місті

Усі співають йому хвалу-

Ви дійсно повинні прочитати його «Аннабель Лі»!

І таємниця Марі Роже!

Угу!

Це чудово!

О!

І будинок Ашера!

І його А. Гордон Пім з Нантакета-

Так!

І Вільям Вілсон - це добре!

Дуже добре-

Я ніколи нічого подібного не читав!

О!

Невдовзі почали надходити запрошення

Відвідувати літературні вечори –

Вони вас полюблять!

У всіх найкращих будинках міста-

Ви будете просто вражені!

Once on a midnight dreary

Поки я роздумував, слабкий і втомлений

Понад багато химерних і цікавих

Том забутих знань

Поки я кивав, ледь не дрімаючи

Раптом почувся постук

Як хтось ніжно читає реп

Стук у двері моєї кімнати

«Це якийсь відвідувач», — пробурмотів я

«Стук у двері моєї кімнати;

Тільки це і нічого більше

Тільки це і більше нічого».

Мила Ленор «пішла раніше»,

З надією, що летіла поруч

Залишивши його диким заради дорогої дитини

Це мала бути його наречена...

Потім знову почув стукіт

Коли-небудь такий ніжний реп-

Це вітер і більше нічого

Це вітер і більше нічого

Але реп тільки посилювався

Отже, більше не вагаючись

Я відкрив навстіж двері-

Темрява там і більше нічого!

Глибоко в цю темряву вдивляючись

Довго я стояв там, дивуючись, боячись

Коли я почув сказане слово

Це було прошепотане слово «Ленора!»

Мила Ленор «пішла раніше»,

З надією, що летіла поруч

Залишивши його диким заради дорогої дитини

Це мала бути його наречена...

Тоді влетів давній ворон-

Жахливий, похмурий, незграбний ворон-

І над дверима моєї кімнати

Воно сиділо, і сиділо, і більше нічого

«Пророк!»

Я сказав: «Зла річ!

Пророк ще, якщо птах чи диявол!-

Клянусь тим небом, що схиляється над нами,

Клянусь цим Богом, ми обоє поклоняємося...»

«Скажи цій душі зі скорботою

Якщо в межах далекого aidenn

Він обійде святу діву

Яку ангели звуть Ленор».

«Скажи — є

Бальзам у Gilead?

Розкажи-розкажи», — я

благати

Цитата Ворон

«Ніколи більше»,

Цитата Ворон

«Ніколи більше»,

Цитата Ворон

«Ніколи більше»,

Цитата Ворон

«Ніколи більше»,

Цитата Ворон

«Ніколи більше»,

Цитата Ворон

«Більше ніколи!»

«Більше ніколи!

Ніколи!»

Цитата Ворон

«Більше ніколи!»

«Більше ніколи!

Ніколи!»

Цитата Ворон

«Більше ніколи!»

«Більше ніколи!

Ніколи!»

Цитата Ворон

«Більше ніколи!»

«Більше ніколи!

Ніколи!»

Цитата Ворон

«Ніколи!»

А ворон усе ще сидить

Там, над дверима моєї кімнати

І моя душа з її тіні

Буде піднято…

Ніколи!

О, містере По!

Місіс Вітмен…

ох

Міс Фуллер…

Гм, привіт?

Дами?

Едгар?

Зараз Руфус, хоча він дуже захоплювався Едгаром

Він заздрив своєму новознайденому успіху-

А заздрість може зменшити людину, спотворити благородне

І великий у щось набагато менше.

Таким чином

Руфус мав намір дискредитувати друга

Кого стільки років він знав, але не дуже

Важко, як це вже зробив Едгар

Непосильна робота самостійно

Його роман із пляшкою, бачите, відновився

І разом з цим його поведінка стала жахливою!

Залиш мене!

Непередбачуваний!

Гірше того, ненадійний!

Навіть

Підлий, і мстивий, і злий!

Дами!

Тож коли Руфус поширив неприємні чутки

Пропонуючи жахливий роман-

Що?

Між Едгаром і однією місіс Семюел Осгуд-

Немає!

Дружина старого мільйонера-

тьфу!

І майже так само раптово, як і його успіх

Приїхали, забрали –

Грізволд!

І Едгар виявив, що він більше не бажаний

У найкращих будинках дня

Та-та!

Більше того, він втратив роботу – Білл Бертон

Його бос, набридло - був в жаху!

Ви звільнені!

І щоб додати образу до травми

Він найняв, на своє місце-

Руфус Грізволд!

«Скажи ворону: ніколи!»