Bull-Rush - Paul Weller

In a momentary lapse of my condition

That sent me tumbling down into a deep despair

Lost and dazed so I had no real recollection

Until the rain cleared the air

When you wake to find that everything has left you

And the clothes you wear belong to someone else

See your shadow chasing off towards the shoreline

Drifting into emptiness

There are bullrushes outside my window

And their leaves whisper words in the breeze

Well tomorrow I’ll walk to the harbour

And catch the first boat that’s coming in

I’ll catch the first boat that’s coming in

Like a child too small to reach the front door handle

Or maybe just too scared to know what I would find

Now I feel I’m strong enough to take a slow ride

Now knowing when I will arrive

There are bullrushes outside my window

And their leaves whisper words in the breeze

Well tomorrow I’ll walk to the harbour

And catch the first boat that’s coming in

I’ll catch the first boat that’s coming in

I do believe I’m going home

'Cos I don’t call this place my own

I’m missing what I had, happy times and sad

More than I ever thought could be

Not knowing when I will arrive

There are bullrushes outside my window

And their leaves whisper words in the breeze

Well tomorrow I’ll walk to the harbour

And catch the first boat that’s coming in

I’ll catch the first boat that’s coming in

I’ll catch the first boat that’s coming in

У миттєвому втраті мого стану

Через це я впав у глибокий відчай

Втрачений і приголомшений, тому я не мав справжнього спогаду

Поки дощ не очистив повітря

Коли ви прокидаєтеся, виявляєте, що все покинуло вас

А одяг, яку ви носите, належить комусь іншому

Подивіться, як ваша тінь женеться до берегової лінії

Дрейф у порожнечу

За моїм вікном — кам’яки

І їх листя шепоче слова на вітерці

Ну, завтра я піду до гавані

І ловіть перший човен, який прибуває

Я спіймаю перший човен, який прибуде

Як дитина, яка занадто мала, щоб дотягнутися до ручки передніх дверей

Або, можливо, просто надто наляканий, щоб знати, що я знайду

Тепер я відчуваю, що достатньо сильний, щоб повільно їхати

Тепер знаю, коли приїду

За моїм вікном — кам’яки

І їх листя шепоче слова на вітерці

Ну, завтра я піду до гавані

І ловіть перший човен, який прибуває

Я спіймаю перший човен, який прибуде

Я вважаю, що йду додому

Тому що я не називаю це місце власним

Мені не вистачає того, що у мене було, щасливих часів і сум

Більше, ніж я міг уявити

Не знаю, коли приїду

За моїм вікном — кам’яки

І їх листя шепоче слова на вітерці

Ну, завтра я піду до гавані

І ловіть перший човен, який прибуває

Я спіймаю перший човен, який прибуде

Я спіймаю перший човен, який прибуде