Rats and Rats and Rats for Candy - Live (Reading Festival 2005) - The Blood Brothers

Mr. Howell: The dinner was fine until she opened her mouth.

Oh, Candy!

Yeah!

Oh, Candy!

Yeah Yeah Yeah!

Behind her teeth 15 rats started screaming and sobbing.

Candy girl!

Yeah!

Candy girl!

Yeah Yeah Yeah!

When we were kissing in the car

those rodents smoked cigars in her throat,(Yeah) blowing smoke.

(Yeah Yeah Yeah)

(You turn on the lights and look a bit closer…

there’s shutters on her eyes, there’s a door on her thigh.)

Oh Candy!

Yeah!

Candy Girl!

Yeah Yeah Yeah!

Candy: These rats are not living inside my hotel face.

They’re just sick and they need a bed lined with fine lace.

Mr. Howell: You know that pity’s got an ugly price tag.

Rats: Our fur feels like it’s on fire.

There’s thorns growing on our bones.

Our hunger is x-rated.

Oh, mother, we love you so!

(Candy invites you upstairs, you say it’s getting awfully late,

but she yanks your hand through the door.

Her clothes fall off and she presses into you.

But those rats have chewed a hole straight through

her navel yeah.

and nipple.yeah yeah yeah.)

Mr. Howell: Oh, Candy.

Yeah.

I’ve got to go.

Yeah Yeah Yeah.

Candy: Oh, won’t you stay the night with me Mr. Howell!

These rats are not living inside my hotel face.

They’re just sick and need a bed lined with fine lace.

Mr. Howell: You know that pity’s got an ugly price tag.

(x2)

Rats: Our muscles have turned to cement.

We’re coughing up needles and nails.

Our veins are flowing barbed wire.

Oh, mother, we are so frail!

but wait!

We’ve got a trick for him.

We twist tears into shit eaten grins.

(When you wake up in the morning, (Oh Ooh) you find yourself alone in

Candy’s bed.(Ooh) And everything is gone: paintings, jewels, songs.

Candy’s blowing in the breeze;(Oh Ooh) those rats devoured her up in her sleep.

(Ooh) Her skin’s tied to the bed post like a flag on a ship of ghosts.

You read the letter on the dresser;(Oh Ooh) the sick brown sun rubbing in your

soul).

Reading letter: Oh, mother, you should have known.

You should have seen through our fake broken bones.

Our tears that we razor-sharpened were calculated to rob you blind.

Mr. Howell: Three weeks later from that day,

I saw those rats on a bicycle.

They crept by me and started balling,

their eyes turned to icicles.

Crying, «We need a vacancy!»

Містер Хауелл: Вечеря була гарна, поки вона не розкрила рота.

Ой, цукерки!

Так!

Ой, цукерки!

Так, так, так!

За її зубами 15 щурів почали кричати і ридати.

Цукерка!

Так!

Цукерка!

Так, так, так!

Коли ми цілувалися в машині

ці гризуни курили сигари в їй горло, (Так) пускаючи дим.

(Так, так, так)

(Ти вмикаєш світло і дивишся ближче…

на її очах віконниці, на стегні — двері.)

О, цукерки!

Так!

Candy Girl!

Так, так, так!

Цукерки: ці щури не живуть у моєму готелі.

Вони просто хворі, і їм потрібна ліжко, підбита тонким мереживом.

Містер Хауелл: Ви знаєте, що жалість має потворну ціну.

Щури: наше хутро ніби горить.

На наших кістках ростуть шипи.

Наш голод має X-рейтинг.

Ой, мамо, ми так любимо тебе!

(Кенді запрошує вас нагору, ви кажете, що стало страшенно пізно,

але вона простягає твою руку крізь двері.

Її одяг спадає, і вона тисне на вас.

Але ці щури прогризли дірку наскрізь

її пупок, так.

і сосок. так, так, так.)

Містер Хауелл: Ой, Кенді.

Ага.

Я мушу йти.

Так, так, так.

Кенді: О, чи не переночуєте ви зі мною, містере Хауелл!

Ці щури не живуть у моєму готелі.

Вони просто хворі й потребують ліжка, підбитого тонким мереживом.

Містер Хауелл: Ви знаєте, що жалість має потворну ціну.

(x2)

Щури: наші м’язи перетворилися на цемент.

Ми відкашлюємо голки та нігті.

По наших жилах тече колючий дріт.

Ой, мамо, ми такі слабкі!

але зачекайте!

У нас для нього є хитрість.

Ми викручуємо сльози у з’їдені лайно усмішки.

(Коли ти прокидаєшся вранці, (Ой) ти опиняєшся сам

Ліжко Кенді. (Ой) І все зникло: картини, коштовності, пісні.

Кенді віє на вітерці; (Ох, щури пожерли її уві сні.

(Ох) Її шкіра прив’язана до стовпа ліжка, як прапор на кораблі привидів.

Ти читаєш листа на комоді; (Ох) хворе коричневе сонце втирає твою

душа).

Читання листа: Ой, мамо, ти мала знати.

Ви повинні були побачити крізь наші підроблені зламані кістки.

Наші сльози, які ми гострили як бритва, були розраховані на те, щоб осліпити вас.

Містер Хауелл: Через три тижні з того дня,

Я бачив тих щурів на велосипеді.

Вони проповзли повз мене і почали качати,

їхні очі перетворилися на бурульки.

Плачучи: «Нам потрібна вакансія!»