Enfant soldat - Swift Guad

J’ai douze ans mon nom est Sam

Je suis né à Monrovia capitale du Libéria

Pays libre et misérable, enrôlé contre Taylor

Volontaire j’ai pris les armes, les élus font peu d’efforts

Ici l’avenir est criblé d’balles, «À vos ordres mon général !»

Je dispose et j’exécute, membre des forces rebelles contre l’Etat qui persécute

J’ai volé sur des cadavres, car la guerre c’est d’faire des thunes

Le paradis est mort, des vies s'éteignent là où l’enfer débute

J’ai douze ans, c’est l'âge bête, quand j’me drogue rien ne m’arrête

Alors je règle les histoires sur le tranchant de ma machette

Dans la rue c’est (?), des corps gisent sur les trottoirs

Carbonisés dans un pneu car la routine est bien trop noire

Moi j’ai des images atroces, à la fois bourreau et victime

C'était la guerre ou la mort donc la défense est légitime

J'élimine sans remords, mon récit est véridique

Et bien avant ma naissance, le climat était critique

Les balles sont des étoiles filantes qu’ils ont tirés que l’ennemi craint

Mon arme est belle et rutilante comme dans un film américain

J’ai le Kalash à l'épaule, unis dans un sale pétrin

J’préfère la guerre à l'école car on apprend sur le terrain

Congo ou Sierra Leone sont le théâtre de nos exploits

Et le bruit des balles qui fusent résonnent tout comme le seul espoir

À la paix on nous laisse croire, un dictateur pour modèle

J’ai causé des traumatismes et autres sévices corporels

Intouchables, les élus sont bien souvent haut perchés

Manipulé j’entends parler d’ONU et d’ONG

Un destin controversé, du samedi au vendredi

Car le PNB est faible comme notre espérance de vie

Donc pour oublier notre sort, on préfère fumer d’la merde

Imaginez le calvaire quand j’ai dû tuer ma mère

Moi j’ai bousculé par terre adultes et nourrissons

L’AK-47 c'était trop lourd à porter donc nous pourrissons

Par ici c’est la merde, j’rêve de States et d’Hexagone

La mort est ma plus proche amie et toutes les vies s'évaporent

Mon surnom c’est Rambo, mon idole c’est Stallone

Chez moi le doute s’est installé entre rafales et hématomes

Elle a toujours le même arôme, la mort est fade souvent très lente

En s’entrainant au son des balles, aux sons des cris des gens qu’j'éventre

Devenir une légende vivante, glissant sur une mauvaise pente

L’enfant soldat des bidonvilles devient le patron aux checkpoints

J’ai massacré des villages pour une cause qui nous échappe

J’ai violé des femmes et vu des corps en stock à chaque étape

Je n’attendrais pas que l’Etat nous montre une amitié

On m’appelle génocide, crime de guerre ou contre l’humanité

Мені дванадцять, мене звати Сем

Я народився в столиці Ліберії Монровії

Вільна і жалюгідна країна, зарахована проти Тейлора

Волонтером я взяв зброю, обранці не докладають зусиль

Тут майбутнє просякнуте кулями: «За вашим наказом, генерале!»

Я утилізую і страчу, член повстанських сил проти держави, що переслідує

Я літав на трупах, бо війна – це заробляти гроші

Небо мертве, життя вмирає там, де починається пекло

Мені дванадцять років, це дурний вік, коли я вживаю наркотики, мене ніщо не зупиняє

Тож я розкладаю історії на краю свого мачете

На вулиці це (?), тіла лежать на тротуарах

Обгоріла шина, бо рутина занадто чорна

У мене є жахливі образи, як ката, так і жертви

Це була війна або вмри, тому оборона є законною

Я усуваю без докорів сумління, моя історія правдива

А ще задовго до мого народження клімат був критичним

Кулі — це зірки, які вони розстріляли, яких боїться ворог

Мій пістолет гарний і блискучий, як американський фільм

У мене на плечі калаш, об’єднаний у брудний безлад

Я віддаю перевагу війні, ніж школі, тому що ми вчимося на землі

Конго чи Сьєрра-Леоне — арена наших подвигів

І звук куль, що летять, лунає як єдина надія

У мирі нас змушують вірити, що диктатор як зразок

Я завдав травми та інших тілесних ушкоджень

Недоторкані виборні чиновники часто займають високі посади

Я чую про ООН та НУО

Спірна доля, з суботи по п’ятницю

Тому що ВНП низький, як і тривалість нашого життя

Тому, щоб забути свою долю, ми вважаємо за краще курити лайно

Уявіть собі випробування, коли мені довелося вбити матір

Я штовхав на підлогу дорослих і немовлят

АК-47 був занадто важким, щоб носити його, тому ми згнили

Ось лайно, я мрію про Штати і Шестикутник

Смерть — мій найближчий друг, і всі життя випаровуються

Мій псевдонім — Рембо, мій кумир — Сталлоне

Вдома сумнів влаштувався між поривами та синцями

У неї все той же аромат, смерть м’яка, часто дуже повільна

Тренування під звуки куль, під звуки криків людей, які я випотрошую

Стань живою легендою, сповзаючи по поганому схилу

Босом на блокпостах стає дитина-солдат нетрів

Я винищував села з метою, яка від нас не вдається

Я ґвалтував жінок і бачив тіла на складі на кожному кроці

Я б не чекав, коли держава покаже нам дружбу

Вони називають мене геноцидом, військовим злочином або проти людства