200 More Miles - Cowboy Junkies

Atlanta’s a distant memory

Montgomery a recent blur

And Tulsa burns on the desert floor

Like a signal fire

I got Willie on the radio

A dozen things on my mind

And number one is fleshing out

These dreams of mine

I’ve got 200 more miles of rain asphalt in line

Before I sleep

But there’ll be no warm sheets or welcoming arms

To fall into tonight

In Nashville there is a lighter

In a case for all to see

It speaks of dreams and heartaches

Left unsung

And in the corner stands a guitar and

Lonesome words scrawled in a drunken hand

I don’t travel past, travel hard before

And I’m beginning to understand

That I’ve got 200 more miles of rain asphalt in line

Before I sleep

But there’ll be no warm sheets or welcoming arms

To fall into tonight

They say that I am crazy

My life wasting on this road

That time will find my dreams

Scared or dead and cold

But I heard there is a light

Drawing me to reach an end

And when I reach there, I’ll turn back

And you and I can begin again

I’ve got 200 more miles of rain asphalt in line

Before I sleep

But there’ll be no warm sheets or welcoming arms

To fall into tonight

I’ve got 200 more miles of rain asphalt in line

Before I sleep

But I wouldn’t trade all your golden tomorrows

For one hour of this night

Atlanta’s a distant memory

Montgomery a recent birth

And Tulsa burns on the desert floor

Like a signal fire

Атланта — далекий спогад

Монтгомері недавнє розмиття

І Талса горить на підлозі пустелі

Як сигнальний вогонь

Я звів Віллі по радіо

Десяток речей у мене на думці

І номер один — конкретизація

Ці мої мрії

У мене ще 200 миль дощового асфальту в черзі

Перед сном

Але не буде теплих простирадл чи привітних обіймів

Щоб потрапити в сьогоднішній вечір

У Нешвіллі є запальничка

У тому випадку, щоб усі бачили

Це говорить про сни та душевний біль

Залишився неоспіваним

А в кутку стоїть гітара і

Самотні слова, написані в п’яній руці

Я не подорожую минулим, я важко подорожую раніше

І я починаю розуміти

Що у мене в черзі ще 200 миль дощового асфальту

Перед сном

Але не буде теплих простирадл чи привітних обіймів

Щоб потрапити в сьогоднішній вечір

Кажуть, що я божевільний

Моє життя даремно на цій дорозі

Цей час знайде мої мрії

Наляканий або мертвий і холодний

Але я чув, що є світло

Притягує мене до кінця

І коли я доїду туди, я повернуся назад

І ми з вами можемо почати знову

У мене ще 200 миль дощового асфальту в черзі

Перед сном

Але не буде теплих простирадл чи привітних обіймів

Щоб потрапити в сьогоднішній вечір

У мене ще 200 миль дощового асфальту в черзі

Перед сном

Але я б не проміняв усі ваші золоті завтра

Протягом однієї години цієї ночі

Атланта — далекий спогад

Монтгомері недавнє народження

І Талса горить на підлозі пустелі

Як сигнальний вогонь