SOBAKA - histamine

Я умираю на вокзале, ожидая чуда

Мне больше не бросают кости, люди матерятся

Я понимаю, что я был таким, таким и буду

Преданный пёс, и моя цель — это твои объятия

Я умираю на вокзале, никому не нужен

Мое сознание не может разобрать мазайку

Мороз и слякоть, мои лапы рассекают лужи

И я бегу тебе навстречу, чтоб найти хозяйку

Я никому не давал ни лапу, ни свою боль

Я предан или предам?

Собака, только не вой

Я снова жду тебя там, где ты оставила пса

Я ничего не отдам!

И виноватый я сам…

Я умираю в углу.

Я помню твою любовь,

Но под собой на полу я вижу темную кровь

И в этом озере нету рыбы?

Я слышу зов

Я оказался перед выбором, решавшим все

Пара пуль в мою тушу, да

Это лучшая концовка.

Читай псалтырь

Не забуду тебя, обещаю, никогда

Я уведу тебя на свет.

Собака-поводырь

И моя стая меня похоронит меня без прелюдий

И в этом озере по новой заиграет рыба

Мне наплевать, что меня ненавидят люди

Быть собакой — это просто осознанный выбор

После смерти все собаки попадают в рай (х3)

Укуси меня, мой друг, у меня нету чувств

Все собаки после смерти попадают в рай (х3)

Оторви кусок, пойми, я все также пуст

Никогда не бывает поздно

Меня обнимает этот город

Посмотри в мои глаза, будто это звёзды

Обнажая мой хребет, будто это горы

Слышу сотню голосов в этом темном зале

Застываю, как в формальдегиде

Каждый вечер ожидаю тебя на вокзале

И ты как-то умудрялась меня ненавидеть?

Я не кусал тебя, не бегал к сукам

Я не боялся поводка, но, в общем

Я был тебе не самым лучшим другом

Я был любимой вещью, и не больше

Не предавал тебя, даже не гавкал

И все равно моя тропа — могила

Я не был для тебя врагом.

По факту

Я был собакой, что тебя любила

После смерти все собаки попадают в рай (х3)

Укуси меня, мой друг, у меня нету чувств

Все собаки после смерти попадают в рай (х3)

Оторви кусок, пойми, я все также пуст

Я вмираю на вокзалі, чекаючи дива

Мені більше не кидають кістки, люди матюкаються

Я розумію, що я був таким, таким і буду

Відданий пес, і моя мета — це твої обійми

Я вмираю на вокзалі, нікому не потрібен

Моя свідомість не може розібрати мазайку

Мороз і сльота, мої лапи розтинають калюжі

І я біжу тобі назустріч, щоб знайти господиню

Я нікому не давав ні лапу, ні свій біль

Я відданий чи зраджу?

Собака, тільки не вій

Я знову чекаю тебе там, де ти залишила пса

Я нічого не віддам!

І винен я сам...

Я вмираю в кутку.

Я пам'ятаю твоє кохання,

Але під собою на підлозі я бачу темну кров

І в цьому озері немає риби?

Я чую поклик

Я опинився перед вибором, який вирішував усе

Пара куль в мою тушу, так

Це найкраща кінцівка.

Читай псалтир

Не забуду тебе, обіцяю, ніколи

Я веду тебе на світло.

Собака поводир

І моя зграя мене поховає мене без прелюдій

І в цьому озері по новій заграє риба

Мені начхати, що мене ненавидять люди

Бути собакою - це просто усвідомлений вибір

Після смерті всі собаки потрапляють у рай (х3)

Укуси мене, мій друже, у мене немає почуттів

Всі собаки після смерті потрапляють у рай (х3)

Відірви шматок, зрозумій, я все також порожній

Ніколи не буває пізно

Мене обіймає це місто

Подивись у мої очі, ніби це зірки

Голий мій хребет, ніби це гори

Чую сотню голосів у цій темній залі

Застигаю, як у формальдегіді

Щовечора чекаю тебе на вокзалі

І ти якось умудрялася мене ненавидіти?

Я не кусав тебе,не бігав до сук

Я не боявся повідка, але, загалом

Я був тобі не найкращим другом

Я був улюбленою річчю, і не більше

Не зраджував тебе, навіть не гавкав

І все одно моя стежка — могила

Я не був для тебе ворогом.

По факту

Я був собакою, що тебе любила

Після смерті всі собаки потрапляють у рай (х3)

Укуси мене, мій друже, у мене немає почуттів

Всі собаки після смерті потрапляють у рай (х3)

Відірви шматок, зрозумій, я все також порожній