River - Enya

Mmer-hymm a rhee-a ka-n

Mmer-hymm a vl-a lu-ua

E-a hymm llay hey

A rhee o mmay

hOr-oom-may o nay rhay

hOr-oom-may he eer-hee-mo

h’er-ra-Kan sy ay a rhee a mmay

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

h’airr rin a kan a-he-ra,

h’airr rin a kan o-rhay-na?

E-a nno llow rro;

A rhee a mmay?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

Ta-na mmo-ree va rhay?

Ta-na mmor rro nna oom a?

(yl) Le-a tor-ee-ay

A rhee a kan

Kor-rhee-ay ko-da nay a

Kor-rhee-ay a-ru hil-la

Vee a kyi a hey

A rhee a mmay.

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey.

Yll yy-ka pirr o bay ru

Yl-y-ka kal-la kwyay la

O-na han-ee ay

A rhee o mmay?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

Mmer-hymm a rhee-a kan

Mmer-hymm a vl-a lu-ua

E-a hymm lly hey

A rhee o mmay

hOr-oom-may o nay rhay

hOr-oom-may he er-rhee-mo h’er-ra —

Kan sy ay a rhee a mmay.

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey,

Ah hey.

Yll yy-ka pirr o bay ru

Yl-y-ka kal-la kwyay la

O-na han-ee ay

A rhee o mmay?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a too?

Mmer-hymm a rhee-a kan

Mmer-hymm a vl-a lu-ua

E-a hymm lly hey

A rhee o mmay

hOr-oom-may o nay rhay

hOr-oom-may he er-rhee-mo h’er-ra —

Kan sy ay a rhee a mmay.

Yll yy-ka pirr o bay ru

Yl-y-ka kal-la kwyay la

O-na han-ee ay

A rhee o mmay?

Our words go beyond the moon.

Our words go into the shadows.

The river sings the endlessness.

We write of our journey through night.

We write in our aloneness.

We want to know the shape of eternity.

Who knows the way it is?

Who knows what time will not tell us?

Mountains, solitude and the moon

Until the journey’s end?

The river holds the lost road of the sky;

The shape of eternity?

Who knows the way it is?

Who knows what time will not tell us?

Where is the beginning?

Where is the end?

Why did we fall into days?

Why are we calling out into the endlessness?

Who knows the way it is?

Who knows what time will not tell us?

Mmer-hymm a rhee-a ka-n

Mmer-hymm a vl-a lu-ua

E-a hymm lllay hey

A rhee o mmay

hOr-oom-may o nay rhay

Ор-ум-нехай він еер-хі-мо

h’er-ra-Kan sy ay a rhee a mmay

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

h’airr rin a kan a-he-ra,

h’airr rin a kan o-rhay-na?

E-a nno llow rro;

A rhee a mmay?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

Ta-na mmo-ree va rhay?

Ta-na mmor rro nna oom a?

(йл) Ле-а тор-ее-ай

А рі а кан

Кор-ри-ай ко-да най а

Кор-рі-ай а-ру хіл-ла

Vee a kyi a hey

A rhee a mmay.

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт.

Yll yy-ka pirr o bay ru

Yl-y-ka kal-la kwyay la

О-на хан-і ай

А ри о мей?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

Mmer-hymm a rhee-a kan

Mmer-hymm a vl-a lu-ua

E-a hymm lly hey

A rhee o mmay

hOr-oom-may o nay rhay

hOr-oom-may he er-rhee-mo h’er-ra —

Kan sy ay a rhee a mmay.

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт,

Ах, привіт.

Yll yy-ka pirr o bay ru

Yl-y-ka kal-la kwyay la

О-на хан-і ай

А ри о мей?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

h’un-nin in la go dee rhee?

h’un-nin in la go chwk a  теж?

Mmer-hymm a rhee-a kan

Mmer-hymm a vl-a lu-ua

E-a hymm lly hey

A rhee o mmay

hOr-oom-may o nay rhay

hOr-oom-may he er-rhee-mo h’er-ra —

Kan sy ay a rhee a mmay.

Yll yy-ka pirr o bay ru

Yl-y-ka kal-la kwyay la

О-на хан-і ай

А ри о мей?

Наші слова виходять за межі місяця.

Наші слова йдуть у тінь.

Річка оспівує безмежність.

Ми пишуть про нашу нічну подорож.

Ми пишемо на своєму самоті.

Ми хочемо знати форму вічності.

Хто знає, як це ?

Хто знає, що нам не підкаже час?

Гори, самотність і місяць

До кінця подорожі?

Річка тримає втрачену дорогу неба;

Форма вічності?

Хто знає, як це ?

Хто знає, що нам не підкаже час?

Де початок?

Де кінець?

Чому ми впали в дні?

Чому ми закликаємо в безмежність?

Хто знає, як це ?

Хто знає, що нам не підкаже час?