Весна - Виктор Цой

Я пiду до рiченьки стрiчати зiрочки

Зазирать як падают ловити их жменями

Наберу у пазуху оцих бризок-вогникiв

Затанцюю радiсний зрадiю до смертi

Поженусь за райдугой злечу по-пiд хмарами

Передам по радiо: «Прощай, рiдна Батькiвщино!»

Весна, весна, весна, весна прийде,

Весна, весна, весна, весна вгаму?

Я бiду не вижену, сама з мене вискочить.

Побiжим, покотимся, заведемо беседу.

Наберусь хороброщiв, спитаю у горя,

Чи мене не викине упасти у море.

Забiжу до Зiночки, хильнемо по чарочцi,

Поведуся лагiдно, подiлюся жалощами.

Весна, весна, весна, весна прийде,

Весна, весна, весна, весна вгаму?

Всесвiту пронозливий, вiдкрий правди трiшечки

Чи мене не вистачить загинути повеснi.

Весна, весна, весна, весна на дворi красна.

Весна, весна, весна, весна — Гуй!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу,

Бу-бу, буй!