Der Fliegende Holländer, Act II: Mögst du, mein Kind, den fremden Mann - Sven Nilsson, Рихард Вагнер, Fritz Reiner

Daland

(lächelnd)

Drängst du mich?

Mögst du, mein Kind, den fremden Mann willkommen heißen?

Seemann ist er, gleich mir

Das Gastrecht spricht er an

Lang' ohne Heimat

Stets auf fernen, weiten Reisen

In fremden Landen er

Der Schätze viel gewann

Aus seinem Vaterland verwiesen

Für einen Herd er reichlich lohnt:

Sprich, Senta, würd' es dich verdrießen

Wenn dieser Fremde bei uns wohnt?

(Senta nickt beifällig mit dem Kopf. Daland wendet sich zum Holländer)

Sagt, hab' ich sie zuviel gepreisen?

Ihr seht sie selbst — ist sie Euch recht?

Soll ich von Lob noch überfließen?

Gesteht, sie zieret ihr Geschlect?

(zu Senta)

Mögst du, mein Kind

Dem Manne freundlich dich erweisen!

Von deinem Herzen auch

Spricht holde Gab' er an;

Reich' ihm die Hand, denn Bräutigam

Sollst du ihn heißen:

Stimmst du der Vater bei

Ist morgen er dein Mann

Sieh dieses Band, sieh diese Spangen!

Was er besitzt, macht dies gering

Muß, teures Kind, dich’s nicht verlangen?

Dein ist es, wechselst du den Ring

(Senta, ohne ihn zu beachten, wendet ihren Blick nicht vom Holländer ab,

sowie auch dieser ohne auf Daland zu hören, nur in den Anblick des Mädchens

versunken ist.

Daland wird es gewahr;

er betrachtet beide)

Doch keines spricht.

.

Sollt' ich hier lästig sein?

So ist’s!

Am besten laß' ich sie allein

(zu Senta)

Mögst du den edlen Mann gewinnen!

Glaub' mir, soch' Glück wird immer neu

(zum Holländer)

Bleibt hier allein!

Ich geh' von hinnen

Glaubt mir, wie schön, so ist sie treu!

Даланд

(усміхається)

ти мене штовхаєш?

Чи можна, дитино моя, привітати дивного чоловіка?

Він моряк, як і я

Він звертається до законодавства про гостинність

Довго без дому

Завжди в далеких, далеких подорожах

У чужих краях він

Скарб багато виграв

вигнаний з батьківщини

Досягнуте для печі коштує:

Говори, Сента, чи не дратує це тебе

Якщо цей незнайомець живе з нами?

(Сента схвально киває головою. Даланд повертається до голландця)

Скажи, я занадто її хвалив?

Ти сам бачиш — тобі все в порядку?

Чи я переповнююсь похвалою?

Визнає, що вона прикрашає свої геніталії?

(до Сенти)

Тобі подобається, дитино моя

Будь ласкавий до чоловіка!

Від душі теж

Розмовляє з милою Габ' він;

Дай йому руку, за нареченого

Чи варто подзвонити йому:

Ви згодні з батьком

Він завтра твій чоловік?

Ось ця стрічка, ось ці застібки!

Те, чим він володіє, робить це маленьким

Хіба ти, люба дитино, не маєш цього просити?

Це ваше, якщо ви поміняєте кільце

(Сента, ігноруючи його, не зводить очей з голландця,

як і цей, не слухаючи Даланда, лише при вигляді дівчини

затонув.

Даланд усвідомлює;

він дивиться на обох)

Але ніхто не говорить.

.

Я повинен бути тут завадою?

Це воно!

Я б краще залишив її в спокої

(до Сенти)

Нехай ти переможеш благородну людину!

Повірте, таке щастя завжди нове

(до голландця)

Залишайся тут сам!

я покидаю

Повірте, яка вона гарна вірна!