Two-Headed Monster - Showbread

It’s easier to speak your mind when the world loves what you have to say

Oh they gyrate their way, they shout when they say:

«let us never see the day the sun sets on your heart.»

But when i am alone in the dark i wonder where i’ve been, i wonder where i’m

going

Is part of being strung along being helplessly unknowing?

And what of the scoundrels who lead the sheep astray?

Oh they question their masters, their parents and pastors, and in the hereafter

They’re steeped in the dark

And when i am alone, in my heart i wonder where they’ve been and where they’re

going

Is part of rebellion conceit of the unknowing?

Is it difficult to speak your mind when the world hates the things you have to

say?

Oh they screech and they bray, there is doubt and dismay, may the sun set on

this day

When you dragged all of them effortlessly straight into the dark

While they where there they wondered:

What if the kings that we’ve put on their thrones aren’t really kings at all?

What if they should fall?

And all of the false gods that we’re prostrated before have no gracious reign

in mind

What if we wake up to find ourselves coiled in their ashes?

We will finally start to wonder what it is that we should leave behind

We’ll see the signs and realize there’s never been a better time to overthrow

the principalities

In all our words, in all our deeds

And storm the gates of hell to show them they will not prevail

If all our hopes and all our dreams fall on deaf ears

Then let them see

The gates of hell will not prevail

And you’ve broken the chains on me

I needed to be vindicated for all of my frustrations

But dragging all my grievances was heavy as damnation

I don’t need to feel so right, but I badly want to feel alive

I’m done with a contest of wills

And i’m not afraid to die

Легше висловлювати свої думки, коли всьому світу подобається те, що ви скажете

О, вони крутяться, кричать, коли кажуть:

«Давайте ніколи не побачимо того дня, коли сонце сідає у ваше серце».

Але коли я сам у темряві, мені цікаво, де я був, мені цікаво, де я

збирається

Чи є частиною бути безпорадним незнанням?

А як щодо негідників, які зводять овець з шляху?

О, вони запитують своїх господарів, своїх батьків і пасторів і в потойбічному житті

Вони занурені в темряву

І коли я сам, у мому серці я задається питанням, де вони були і де вони

збирається

Чи є частиною бунту зарозумілість невідомого?

Чи важко висловлювати свої думки, коли світ ненавидить те, що ви повинні робити

казати?

О, вони верещать і ревуть, є сумнів і тривога, нехай зайде сонце

У цей день

Коли ви без особливих зусиль перетягуєте їх у темряву

Поки вони там, вони дивувалися:

Що, якщо королі, яких ми посадили на їхні трони, насправді не є королями?

А якщо вони впадуть?

І всі фальшиві боги, перед якими ми пали ниць, не мають милостивого правління

в пам'яті

Що, якщо ми прокинемося і виявимо, що згорнулися в їхньому попелі?

Ми нарешті почнемо замислюватися, що це це що ми  повинні залишити

Ми побачимо ознаки і зрозуміємо, що ніколи не було кращого часу для повалення

князівства

У всіх наших словах, в всіх наших ділах

І штурмуйте ворота пекла, щоб показати їм, що вони не переможуть

Якщо всі наші надії та всі наші мрії пропадуть чути

Тоді нехай бачать

Ворота пекла не переможуть

І ти розірвав на мені кайдани

Мені потрібно було виправдати всі мої розчарування

Але тягнути всі мої скарги було важко, як прокляття

Мені не потрібно почуватись так добре, але я дуже хочу почуватися живим

Я закінчив із конкурсом заповітів

І я не боюся померти