Cançó de la Mort Callada, Vol. 5 - Cançons de la Roda del Temps - Raimon

Pregunten: «Et lamentes

Quan t'és donat el càntic?

Nosaltres acceptem

Aquesta mort callada

Humilment estimem

La nostra mort.»

Rellotge: rosa, sorra

Rosa, desert.

Després?

Por del perdut que mira

La claror de ponent

Mur de la nit: a penes

La remor d’unes ales

Enllà de l’aire, somni

Ja presoner.

Camino

Seguit de prop per passos

En la neu

I sento com la muda

Mort dels homes s’emporta

El meu do de paraules:

Esdevé pur silenci

El meu dolor

Питають: «Вибачте?

Коли тобі подарували пісню?

Ми приймаємо

Ця тиха смерть

Ми смиренно любимо

Наша смерть».

Годинник: троянда, пісок

Роза, пустеля.

після?

Страх перед втраченим, хто дивиться

Західне світло

Стіна ночі: Ледве

Помах крил

Поза повітрям мрій

Вже полонений

я гуляю

За ним слідкують кроки

В снігу

І відчуваю, як линька

Смерть людей забирає

Мій дар слова:

Це стає чистою тишею

Мій біль