Fuimus, Non Sumus... - Comatose Vigil

mpressions… psychotic and cruel

Bitter fruits of uncovered reality

When life becomes pointless it seems to be so derisive

Leprous thoughts are so shameful

Like a tiny worm within

Sudden pain breaking a fragile inner balance… a departure

One minute’s silence in remembrance of carnal desires and chastity

Withered flowers shall never rise from their lethargic sleep

Static torpor… fall into oblivion

To the sound of a weeping bell

Where words are devoted to those who keeps (sic) silence eternally

We die therefore we are

We are no more

As we were

There is no hope for tomorrow

There is no god in the empty sky

Exhausted days and years engaged with nothing

Burnt moments of the past… at last

Desperation comes with the phobia of mental impairment and loneliness

Sultry nights spent in expectation of the inevitable gallows

Hollow puppets… mythical progeny

What shall remain after all?

Only pages can keep and remind

Until they are reduced to ashes

враження... психотичні та жорстокі

Гіркі плоди нерозкритої реальності

Коли життя стає безглуздим, воно здається таким насмішливим

Думки про проказу такі ганебні

Як крихітний черв’як всередині

Раптовий біль, що порушує тендітну внутрішню рівновагу… від’їзд

Хвилина мовчання на згадку про плотські бажання та цнотливість

Зів’ялі квіти ніколи не встануть зі свого летаргічного сну

Статична заціпеніння... впадає в Лету

Під звуки плакучого дзвоника

Де слова присвячені тим, хто вічно мовчить

Ми вмираємо, отже, ми є

Нас більше немає

Як ми були

Немає надії на завтра

Немає бога на порожньому небі

Виснажені дні й роки займалися ні з чим

Спалені моменти минулого… нарешті

Відчай супроводжується фобією розумових розладів і самотності

Спекотні ночі, проведені в очікуванні неминучої шибениці

Порожнисті ляльки… міфічне потомство

Що все-таки залишиться?

Тільки сторінки можуть зберігати й нагадувати

Поки вони не стануть попелом