Der Fliegende Holländer, Act II: Wie aus der Ferne längst vergang'ner Zeiten - Hans Hotter, Astrid Varnay, Рихард Вагнер

Holländer

Wie aus der Ferne längst vergang’ner Zeiten

Spricht dieses Mädchens Bild zu mir:

Wie ich’s geträumt seit bangen Ewigkeiten

Vor meinen Augen seh' ich’s hier

Wohl hub auch ich voll Sehnsucht meine Blicke

Aus tiefer Nacht empor zu einem Weib:

Ein schlagend' Herz ließ, ach!

mir Satans Tücke

Daß eingedenk ich meiner Qualen bleib'

Die düstre Glut, die hier ich fühle brennen

Sollt' ich Unseliger sie Liebe nennen?

Ach nein!

Die Sehnsucht ist es nach dem Heil:

Würd es durch solchen Engel mir zuteil!

Senta

Versank ich jetzt in wunderbares Träumen?

Was ich erblicke, ist’s ein Wahn?

Weilt' ich bisher in trügerischen Räumen

Brach des Erwachens Tag heut' an?

Er steht vor mir, mit leidenvollen Zügen

Es spricht sein unerhörter Gram zu mir:

Kann tiefen Mitleids Stimme mich belügen?

Wie ich ihn oft gesehn, so steht er hier

Die Schmerzen, die in meinem Busen brennen

Ach', dies Verlangen, wie soll ich es nennen?

Wonach mit Sehnsucht es dich treibt — das Heil

Würd' es, du Ärmster, dir duch mich zuteil!

Holländer

Wirst du des Vaters Wahl nicht schelten?

Was er versprach, wie — dürft' es gelten?

Du könntest dich für ewig mir ergeben

Und deine Hand dem Fremdling reichtest du?

Soll finden ich, nach qualenvollen Leben

In deiner Treu' die langersehnte Ruh'?

Senta

Wer du auch seist und welches das Verderben

Dem grausam dich dein schicksal konnte weih’n —

Was auch das Los, das ich mir sollt' erwerben

Gehorsam stests werd' ich dem Vater sein!

Holländer

So unbedingt, wie?

Könnte dich durchdringen

Für meine Leiden tiefstes Mitgefühl?

Senta

(für sich)

Oh, welche Leiden!

Könnt' ich Trost dir bringen!

Holländer

(da er es vernommen)

Welch' holder Klang im nächtigen Gewühl!

Du bist ein Engel!

Eines Engels Liebe

Verworf’ne selbst zu trösten weiß!

Ach, wenn Erlösung mir zu hoffen bliebe

Allewiger, durch diese sei’s!

Senta

Ach, wenn Erlösung ihm zu hoffen bliebe

Allewiger, durch mich nur sei’s!

Holländer

Ach!

Könntest das Geschick du ahnen

Dem dann mit mir du angehörst

Dich würd' es an das Opfer mahnen

Das du mir bringst, wenn Treu' du schwörst

Es flöhe schaudernd deine Jugend

Dem Lose, dem du sie willst weih’n

Nennst du des Weibes schönste Tugend

Nennst ew’ge Treue du nicht dein!

Senta

Wohl kenn' ich Weibes heil’ge Pflichten

Sei drum gestrost, unsel’ger Mann!

Laß über die das Schicksal richten

Die seinem Spruche trotzen kann!

In meines Herzens höchster Reine

Kenn' ich der Treue Hochgebot

Wem ich sie weih', schenk' ich die eine;

Die Treue bis zum Tod

Holländer

Ein heil’ger Balsam meinen Wunden

Dem Schwur, dem hohen Wort entfließt

Hört es: mein Heil, hab' ich gefunden

Mächte, ihr Mächte, die ihr zurück mich stießt

Du Stern des Unheils sollst erblassen

Licht meiner Hoffnung, leuchte neu!

Ihr Engel, die mich einst verlassen

Stärkt jetzt dies Herz in seiner Treu'

Senta

Von mächt'gem Zauber überwunden

Reißt mich’s zu seiner Rettung fort

Hier habe Heimat er gefunden

Hier ruh' sein schiff in sich’rem Port!

Was ist’s, das mächtig in mir lebet?

Was schliesst berauscht mein Busen ein?

Allmächt'ger, was so hoch mich erhebet

Laß es die Kraft der Treue sein!

голландський

Як з далекої давно минулих часів

Чи говорить зі мною фото цієї дівчини:

Як я мріяла віками

Я бачу це тут перед очима

Я теж підвів очі, повні туги

Від глибокої ночі до жінки:

Б’ється серце, на жаль!

мене обман сатани

Щоб я пам’ятав свої муки

Похмурі вугілля, що горить тут, я відчуваю

Мені, нещасному, назвати її коханням?

О ні!

Це прагнення до спасіння:

Чи дарував би це мені такий ангел!

Сента

Чи я зараз порину в чудові сни?

Що я бачу, це омана?

Досі я жив у оманливих просторах

Сьогодні розпочався день пробудження?

Він стоїть переді мною зі стражданнями

Його небувале горе говорить мені:

Чи може голос глибокого жалю брехати мені?

Як я його часто бачив, він стоїть тут

Біль, що горить за пазухою

Ах, ця туга, як мені її назвати?

Те, чого прагнеш — спасіння

Хіба б це, бідолашне, від мене було дано тобі!

голландський

Ви не будете лаяти вибір батька?

Що він обіцяв, як – це має застосовуватися?

Ти міг би здатися мені назавжди

А ти руку незнайомцю простягнув?

Чи слід я знайти, після життя мук

У вашій вірності довгоочікуваний відпочинок?

Сента

Хто б ти не був і що за руїна

Кому твоя доля могла б жорстоко посвятити тебе -

Незалежно від лоту, який я повинен придбати

Я буду найбільш слухняним перед батьком!

голландський

Так абсолютно, а?

Може проникнути в тебе

Глибоке співчуття моїм стражданням?

Сента

(для них самих)

Ох, які страждання!

Чи можу я принести вам розраду?

голландський

(відколи він це почув)

Який чудовий звук серед нічної юрби!

Ти ангел!

Любов ангела

Відкинута вміє себе втішити!

Ах, якби я міг сподіватися на порятунок

Вічно, через них буде!

Сента

Ах, якби ще була надія на порятунок

Вічне, нехай тільки через мене!

голландський

Ой!

Чи можете ви вгадати долю

Тоді зі мною ти належиш

Це нагадає вам про жертву

Що ти принесеш мені, коли клянешся у вірності

Нехай твоя молодість тікає з тремтінням

До лоту, на який ви хочете їх посвятити

Ви називаєте найпрекраснішу чесноту жінки

Хіба ти не називай свою вічну вірність!

Сента

Я знаю священні обов’язки жінки

Зберіться, нещасний!

Нехай їх судить доля

Хто може кинути виклик його словам!

У моєму серці найвища чистота

Я знаю високу заповідь вірності

Кому присвячую, того даю;

Вірність до смерті

голландський

Святий бальзам для моїх ран

Клятва, високе слово ллється

Почуй: я знайшов своє спасіння

Сили, ви сили, які відштовхнули мене назад

Ти зірка нещастя збліднеє

Світло моєї надії, засяй знову!

Ви, ангели, які колись покинете мене

Тепер зміцнюйте це серце в його вірності

Сента

Переможений могутньою магією

Це тягне мене на порятунок

Тут він знайшов дім

Тут його корабель спочиває в надійному притулку!

Що в мені сильно живе?

Що тримає моя грудь п’яна?

Всевишній, що мене так високо підносить

Нехай це буде сила вірності!