Yearning the Seeds of a New Dimension - In The Woods...

Among the hills I have wandered,

Through the forests so cold,

Over the mountains of raging thunder,

Followed the ways foretold.

(sings: '…my…untold')

A request, a leave me be Through the shape that I longed for…

Withering visions…

Bleeding to search for the more…

Behold the memories within,

A questful battle to win,

Towards which he is carrying,

The burden named destiny.

It is pounding proud on his shoulders.

Creating and dreaming

Is it all the same

As I touch this flame … of mine

I await your call,

Through body, spirit and mind,

I shine — I shine…

The forces of Prima Mater.

Unite us this heathen night,

Yearning your unknown mysterious beauty.

Forever in you I am a Knight

(Pride and Might!)

Among hills, we do wander,

Through the forests so cold.

Crossing mountains of raging thunder,

Followed our ways untold…

«Man should make love at the highest level — and this demands a certain

discipline.

Man has used discipline not to make lover.

I teach you discipline

to make love the right way;

in a way that your lovemaking not only will

remain as something biological which never really reaches your physiological

world.

Lovemaking has the potential to reach even the spiritual world, and at the highest level it will reach your spiritual world.»

Серед пагорбів я блукав,

Через такі холодні ліси,

Над горами лютого грому,

Йшов передбаченими шляхами.

(співає: "...моє...несказано")

Прохання, залиште мене в тій формі, якої я прагнув…

В'янучі бачення…

Кровотеча, щоб шукати більше…

Подивіться на спогади всередині,

У боротьбі за перемогу,

До якого він несе,

Тягар, названий долею.

Це гордо б’ється на його плечі.

Творити і мріяти

Чи все одно

Коли я доторкаюся до цього полум’я… мого 

Я чекаю вашого дзвінка,

Через тіло, дух і розум,

Я сяю — я сяю…

Сили Prima Mater.

Об’єднай нас у цю язичницьку ніч,

Сумуєш за твоєю незвіданою таємничою красою.

Назавжди в тобі я лицар

(Гордість і могутність!)

Серед пагорбів ми блукаємо,

Через такі холодні ліси.

Перетинаючи гори шаленого грому,

Невимовно йшли нашими шляхами…

«Людина повинна займатися любов’ю на найвищому рівні — і це вимагає певності

дисципліна.

Людина застосувала дисципліну, щоб не заводити коханця.

Я навчу вас дисципліні

займатися коханням правильно;

 таким чином, що ваше заняття любов’ю не тільки буде

залишайтеся як чимось біологічне, що ніколи насправді не досягає вашої фізіології

світ.

Заняття любов’ю можуть досягти навіть духовного світу, а на найвищому рівні воно досягне вашого духовного світу».