Два солнца - Альберт Ибраев

Я не могу обходиться без солнца,

Стало оно путеводной звездой.

В мире дождливом, тоскливом, несносном,

Где сердце ищет любви и покоя.

Припев:

Солнце моё, может быть и твоим.

Ты моему только взгляду поверь,

Чтобы во мгле не случалось потерь

Мы, как два солнца, зажглись и горим

И не поверил я облачным далям,

Им не хотелось, чтоб солнце играло

Хоть, о печалях и предупреждали тучи меня

Я же слушал их мало

Припев:

Ласковым днём, в пору грёз и цветенья

Наш разговор о любви не прервется.

О леденящих не вспомним сомненьях,

Сердце моё горячо, словно солнце.

Припев:

Я не можу обходитися без сонця,

Стало воно дороговказною зіркою.

У світі дощовому, тужному, нестерпному,

Де серце шукає любові та спокою.

Приспів:

Сонце моє, може бути і твоїм.

Ти моєму тільки погляду повір,

Щоб у темряві не траплялося втрат

Ми, як два сонця, запалилися і горимо

І не повірив я хмарним далечінь,

Їм не хотілося, щоб сонце грало

Хоч, про печалі і попереджали хмари мене

Я ж слухав їх мало

Приспів:

Лагідним днем, у пору мрій і цвітіння

Наша розмова про любов не перерветься.

Про леденять не згадаємо сумніви,

Серце моє гаряче, наче сонце.

Приспів: