Paa vintersti skal hun synge en gravsang som aldrig ender - Djevel

Nå er tiden kommen for bladene at falle

Og markene visne

Nå er tiden kommen for solen å gå bak åsen ned

Og ei mer varme kropp og siel

Veien som før var vid og åpen som himmerrikets port

Er nå lukket og ber deg gå bort

Her er hvitt og dypt

Så råt og kaldt

Hus og dyr er gåt i hi

Skodden for vindu, pass så hun ikke inn kan se

Da er du død!

Det finnes ingen spor på denne sti, bare svarte skritt

Som i et marritt

Månelyst og ensomt er dt at vandre på vintersti nå som

Livet er gået i hi og marefar rir

Stille stille skal hun fare over snø så hvit som dødningeben og knokkelhaug

Synge synge skal hun på en gravsang som aldri ender

Hun tar oss imot med døde hender

På vintersti går livets ben siste skritt inn i et hvitt mareritt

Тепер настав час опадати листя

І поля в’януть

Зараз настав час, коли сонце сходить з пагорба

І більше тепла тілом і душею

Дорога, що колись була широка й відкрита, як ворота Царства Небесного

Зараз зачинено і просить вас піти

Тут білий і глибокий

Такий сирий і холодний

Будинки та тварини сховалися

Затвор на вікно, обережно, щоб не впустити її

Тоді ти мертвий!

На цій стежці немає слідів, лише чорні сходинки

Як у кошмарі

Місячне світло й самотність тепер йти в похід зимовою стежкою

Життя ввійшло в сплячку і марефар їздить

Вона повинна тихо пройти по снігу, білому, як мертві кістки та кістяні горби

Вона заспіває мелодію, яка ніколи не закінчиться

Вона вітає нас мертвими руками

На зимовій стежці ноги життя йдуть останнім кроком у білий кошмар