The Blizzard (Victory Parade Of Spotlight Bands / Mitchell Field Long Island, NY January 15, 1945) - Louis Prima, The Louis Prima Orchestra

There’s a blizzard comin' on, how I’m wishin' I was home-

For my pony’s lame and he can’t hardly stand.

Listen to that Norther sigh- if we don’t get home, we’ll die.

But it’s only seven miles to MaryAnn.

It’s only seven miles to MaryAnn.

You can bet we’re on her mind, 'cause it’s nearly supper time.

And I’ll bet there’s hot biscuits in the pan.

Lord, my hands feel like their froze, there’s a numbness in my toes.

But it’s only five more miles to MaryAnn.

It’s only five more miles to MaryAnn.

That winds howlin' and it seems, mighty like a woman’s scream.

We best be movin' faster, if we can.

Dan, just think about that barn, with that hay so soft and warm.

It’s only three more miles to MaryAnn.

It’s only three more miles to MaryAnn.

«Well Dan, get up, you awnry cuss, or you’ll be the death of us.

Well I’m so weary, I’ll help ya', if I can.

Well, alright Dan, perhaps it’s best, that we stop awhile and rest.

For it’s still a-hundred yards to MaryAnn.»

It’s still a-hundred yards to MaryAnn.

Well, late that night the storm was gone, and they found 'im, there at dawn.

Well, he’d a-made it, but he just couldn’t leave 'ol Dan.

Yes, they found him there, on the plains, with his hands froze to the reins.

He was just a-hundred yards from MaryAnn.

He was just a-hundred yards from MaryAnn.

Настає хуртовина, як би я хотів бути вдома-

Бо мій поні кульгав, і він ледве терпить.

Послухайте це північне зітхання: якщо ми не повернемося додому, ми помремо.

Але до МеріЕнн лише сім миль.

До Мері-Енн лише сім миль.

Ви можете закластися, що ми про неї думаємо, бо вже майже вечеря.

І я б’юся об заклад, що на сковороді є гаряче печиво.

Господи, мої руки ніби замерзли, пальці ніг німіють.

Але до МеріЕнн ще лише п’ять миль.

До МеріЕнн ще лише п’ять миль.

Це виє вітром і здається могутнім, як жіночий крик.

Нам краще рухатися швидше, якщо ми можемо.

Дене, подумай тільки про той сарай із таким м’яким і теплим сіном.

До МеріЕнн ще три милі.

До МеріЕнн ще три милі.

«Ну, Дене, вставай, лайка, а то ти помреш нас.

Я так втомився, я допоможу тобі, якщо зможу.

Ну добре, Дене, можливо, найкраще, щоб ми зупинилися на деякий час і відпочили.

Бо до МеріЕнн ще сто ярдів».

До МеріЕнн ще сто ярдів.

Ну, пізно тієї ночі шторм зник, і вони знайшли його там на світанку.

Ну, він встиг, але просто не міг покинути Дена.

Так, вони знайшли його там, на рівнині, з замерзлими руками.

Він був усього за сто ярдів від Мері-Енн.

Він був усього за сто ярдів від Мері-Енн.