Газлайтер - 541

Я, Я ПЫТАЛСЯ ТУШИТЬ БОЛЬ,

НО ОНА СЛОВНО ПОЖАР

ВЕЧНО ЖАЛЯЩИЙ ОГОНЬ

На моих глазах повисло белое пятно

Я помню нашу встречу — дальше все удалено

Мой кнут и пряник газовым светом

Освещает то, чего на самом деле нету

Может с тобой что-то в корне не так

Боже со мной что-то точно не так

Не помню что было, (я все это спрятал)

Не помню чтоб он был социопатом

Ты знаешь с тобою всегда эта лажа —

Слишком жесток, тебе только кажется

Слишком жесток, тебе только кажется

Слишком жесток, тебе это кажется!

Зажигаю свой газовый свет

Вроде есть, а вроде бы нет

Мое тело как забытый предмет

Бесполезно наступает рассвет

Камни осыпаются со скал, как боль моего тела

Если доверять, то обрисуешь на асфальте мелом

Над моей кроватью ты давно повесила петлю

Холодно и жарко, но тебя я все равно люблю

Я поедаю всё, что ты мне даешь

Твое слово закон, как стреляет ружье

Всегда точно, что со мною явно что-то не так

Явно что-то не то

Я смотрю в этот мрак

И как стреляет ружье —

Так стреляет мой страх

(свет зажегся, погас)

Я, Я ПЫТАЛСЯ ТУШИТЬ БОЛЬ,

НО ОНА СЛОВНО ПОЖАР

ВЕЧНО ЖАЛЯЩИЙ ОГОНЬ

Я, Я НАМАГАВСЯ ТУШИТИ БІЛЬ,

НО ВОНА СЛОВНО ПОЖЕЖА

ВІЧНО ШКОДНИЙ ВОГОНЬ

На моїх очах повисла біла пляма

Я пам'ятаю нашу зустріч—далі все видалено

Мій батіг і пряник газовим світлом

Висвітлює те, чого насправді немає

Може з тобою щось у корені не так

Боже зі мною щось точно не так

Не пам'ятаю що було, (я все це сховав)

Не памятаю щоб він був соціопатом

Ти знаєш з тобою завжди ця лажа

Занадто жорстокий, тобі тільки здається

Занадто жорстокий, тобі тільки здається

Занадто жорстокий, тобі це здається!

Запалюю своє газове світло

Начебто є, а начебто немає

Моє тіло як забутий предмет

Марно настає світанок

Камені обсипаються зі скал, як біль мого тіла

Якщо довіряти, то окреслиш на асфальті крейдою

Над моїм ліжком ти давно повісила петлю

Холодно і жарко, але тебе я все одно люблю

Я поїдаю все, що ти мені даєш

Твоє слово закон, як стріляє рушницю

Завжди точно, що зі мною явно щось не так

Явно щось не то

Я дивлюся в цю мороку

І як стріляє рушницю —

Так стріляє мій страх

(світло запалилося, згасло)

Я, Я НАМАГАВСЯ ТУШИТИ БІЛЬ,

НО ВОНА СЛОВНО ПОЖЕЖА

ВІЧНО ШКОДНИЙ ВОГОНЬ