Até Quando (Ao Vivo Em São Paulo / 2018) - Gabriel O Pensador

Não adianta olhar pro céu

Com muita fé e pouca luta

Levanta, aí, que você tem muito protesto pra fazer e muita greve

Você pode, você deve, pode crer

Não adianta olhar pro chão

Virar a cara pra não ver

Se liga, aí, que te botaram numa cruz

E só porque Jesus sofreu não quer dizer que você tenha que sofrer

Até quando você vai ficar usando rédea?

Rindo da própria tragédia?

Até quando você vai ficar usando rédea?

Pobre, rico, ou classe média

Até quando você vai levar cascudo mudo?

Muda, muda essa postura

Até quando você vai ficando mudo?

Muda, que o medo é um modo de fazer censura

Até quando você vai levando?

(Porrada! Porrada!)

Até quando vai ficar sem fazer nada?

Até quando você vai levando?

(Porrada! Porrada!)

Até quando vai ser saco de pancada?

Você tenta ser feliz, não vê que é deprimente

Seu filho, sem escola, seu velho tá sem dente

'Cê tenta ser contente e não vê que é revoltante

Você tá sem emprego e a sua filha tá gestante

Você se faz de surdo, não vê que é absurdo

Você que é inocente, foi preso em flagrante

É tudo flagrante!

É tudo flagrante!

A polícia matou o estudante

Falou que era bandido, chamou de traficante

A justiça prendeu o pé-rapado, soltou o deputado

E absolveu os PMs de Vigário

A polícia só existe pra manter você na lei:

Lei do silêncio, lei do mais fraco

Ou aceita ser um saco de pancada, ou vai pro saco

A programação existe pra manter você na frente:

Na frente da TV, que é pra te entreter

Que é pra você não ver que o programado é você

Acordo, não tenho trabalho, procuro trabalho, quero trabalhar

O cara me pede o diploma, não tenho diploma, não pude estudar

E querem que eu seja educado

Que eu ande arrumado, que eu saiba falar

Aquilo que o mundo me pede não é o que o mundo me dá

Consigo um emprego, começa o emprego, me mato de tanto ralar

Acordo bem cedo, não tenho sossego, nem tempo pra raciocinar

Não peço arrego, mas onde que eu chego

Só fico no mesmo lugar

Brinquedo que o filho me pede, não tenho dinheiro pra dar

Escola, esmola

Favela, cadeia

Sem terra, enterra

Sem renda, se renda!

Não!

Não!

Muda, que quando a gente muda, o mundo muda com a gente

A gente muda o mundo na mudança da mente

E, quando a mente muda, a gente anda pra frente

E, quando a gente manda, ninguém manda na gente

Na mudança de atitude, não há mal que não se mude

Nem doença sem cura

Na mudança de postura, a gente fica mais seguro

Na mudança do presente, a gente molda o futuro

Até quando você vai ficar levando porrada

Até quando vai ficar sem fazer nada?

Até quando você vai ficar de saco de pancada?

Até quando você vai levando?!

Немає сенсу дивитися на небо

З великою вірою та невеликою боротьбою

Тоді вставай, тобі належить багато протестів і багато страйків

Ви можете, ви повинні, ви можете вірити

Немає сенсу дивитися в підлогу

Відверни своє обличчя, щоб не бачити

Подивіться, там вас поставили на хрест

І те, що Ісус страждав, не означає, що ви повинні страждати

Як довго ви збираєтеся використовувати поводи?

Сміються над самою трагедією?

Як довго ви збираєтеся використовувати поводи?

Бідні, багаті чи середній клас

Як довго ти збираєшся приймати німий каскудо?

Змінюйте, змінюйте позу

Доки ти будеш мовчати?

Муда, цей страх — це спосіб цензури

Скільки часу ви приймаєте?

(Чорно! Чорт!)

Як довго ти нічого не робитимеш?

Скільки часу ви приймаєте?

(Чорно! Чорт!)

Як довго це буде боксерська груша?

Ти намагаєшся бути щасливим, хіба ти не бачиш, що це пригнічує

У твого сина немає школи, у твого старого немає зубів

«Ви намагаєтеся бути щасливими і не бачите, що це огидно

Ви залишилися без роботи, а ваша дочка вагітна

Ви робите себе глухим, ви не бачите, що це абсурд

Вас, невинного, заарештували в цьому акті

Це все кричуще!

Це все кричуще!

Поліцейські вбили студента

Сказав, що він бандит, назвав його торговцем людьми

Суддя заарештував поголену ногу, відпустив депутата

І звільнив депутатів Vigar

Поліція існує лише для того, щоб тримати вас у законі:

Закон мовчання, закон найслабших

Або ти погоджуєшся бути боксерською грушею, або йдеш до мішки

Програмування існує, щоб тримати вас вперед:

Перед телевізором, який вас розважить

Чого вам не бачити, що запрограмовано це ви

Прокидаюсь, роботи не маю, шукаю роботу, хочу працювати

Хлопець просить мене про ступінь, я не маю диплома, я не міг вчитися

І вони хочуть, щоб я був чемним

Щоб я ходжу акуратно, що вмію говорити

Те, що світ просить від мене, не те, що світ дає мені

Я влаштовуюсь на роботу, робота починається, я вбиваю себе від такого хвилювання

Я прокидаюся дуже рано, у мене немає відпочинку, немає часу на міркування

Я не прошу перерви, але де мені взяти

Я просто залишаюся на тому ж місці

Іграшка, яку просить у мене дитина, у мене немає грошей

школа, милостиня

фавела, в'язниця

Немає землі, поховай

Немає доходу, прибуток!

Ні!

Ні!

Змінюється те, що коли ми змінюємося, світ змінюється разом з нами

Ми змінюємо світ, змінюючи розум

І коли розум змінюється, ми рухаємося вперед

І коли ми командуємо, ніхто нам не командує

У зміні ставлення немає шкоди, яка б не змінилася

Немає хвороби без лікування

Змінюючи позицію, ми відчуваємо себе безпечніше

Змінюючи сьогодення, ми формуємо майбутнє

Доки вас будуть бити

Як довго ти нічого не робитимеш?

Скільки ти будеш без боксерської груші?

Скільки часу ви приймаєте?!