Memphis Blues - Nat King Cole, Nelson Riddle Orchestra

Folks I’ve just been down, down to Memphis town,

That’s where the people smile, smile on you all the while.

Hospitality, they were good to me.

I couldn’t spend a dime, and had the grandest time.

I went out a dancing with a Tennessee dear,

They had a fellow there named Handy with a band you should hear

And while the folks gently swayed, all the band folks played Real harmony.

I never will forget the tune that Handy called the Memphis Blues.

Oh yes, them Blues.

They’ve got a fiddler there that always slickens his hair

And folks he sure do pull some bow.

And when the big Bassoon seconds to the Trombones croon.

It moans just like a sinner on Revival Day, on Revival Day.

Oh that melody sure appealed to me.

Just like a mountain stream rippling on it seemed.

Then it slowly died, with a gentle sigh

Soft as the breeze that whines high in the summer pines.

Hear me people, hear me people, hear I pray,

I’m going to take a million lesson’s 'til I learn how to play

Because I seem to hear it yet, simply can’t forget

That blue refrain.

There’s nothing like the Handy Band that played the Memphis Blues so grand.

Oh play them Blues.

That melancholy strain, that ever haunting refrain

Is like a sweet old sorrow song.

Here comes the very part that wraps a spell around my heart.

It sets me wild to hear that loving tune a gain,

The Memphis Blues.

Люди, я щойно був у Мемфісі,

Ось де люди посміхаються, посміхаються вам весь час.

Гостинність, вони були добрі до мене.

Я не міг витратити ні копійки, і чудово провів час.

Я вийшов на танці з дорогим із Теннессі,

Там у них був хлопець на ім’я Хенді з гуртом, який ви повинні почути

І поки люди м’яко хиталися, усі люди з гурту грали Real harmony.

Я ніколи не забуду мелодію, яку Хенді назвав Memphis Blues.

О, так, це блюз.

Там є скрипаль, який завжди пригладжує волосся

І люди, він, звичайно, натягує лук.

І коли великий фагот співає до тромбонов.

Воно стогне, як грішник у День Відродження, у День Відродження.

О, ця мелодія мене приваблювала.

Так само, як гірський потік, що брижаться на ньому.

Потім воно повільно померло, з ніжним зітханням

М’який, як вітерець, що скиглить високо в літніх соснах.

Почуйте мене, люди, почуйте мене, люди, почуйте, як я молюся,

Я візьму мільйон уроків, поки не навчуся грати

Тому що я здається це поки чую, просто не можу забути

Цей блакитний рефрен.

Немає нічого подібного до групи Handy Band, яка так грандіозно грала Memphis Blues.

О, грайте їм блюз.

Це меланхолійне напруження, той вічно переслідуючий приспів

Це як солодка стара скорботна пісня.

Ось та сама частина, яка огортає моє серце.

Мене стає диким, коли чути цю мелодію з любов'ю,

Мемфіський блюз.