Sehnsucht - Saltatio Mortis

Dunkle Sehnsucht brennt in meinem Herzen

Doch nur Leid und Not daraus entspringt

Ich säe Liebe, ernte stets nur Schmerzen

Nur noch der Tod von süßer Freiheit singt

Schwarz und einsam will mein Weg mir scheinen

Den nur erkennt, wer selbst ihn auch bereist

Schert sich der Tod, wer bald um mich wird weinen?

Kalter Gräber Finger umklammern meinen Geist

Erinnerungen an die Zeit mit Dir verblassen

Auch wenn mein Herz im Fieber nach Dir schreit

Eng umschlungen wollen wir die Welt verlassen

Scharfer Schwerter Schneide uns zum Schluss vereint

In meiner Hand das Ende unsrer Leiden

Stehst Du vor mir, ist es zum Greifen nah

Giftig und scharf sind meiner Schwerter Schneiden

Deine weiße Haut so jung und wunderbar

Mit eisiger Stille wirst Du vom Tod empfangen

Schwer wie noch nie wiegt das Schwert in meiner Hand

Bittere Tränen benetzen meine Wangen

Ein gewaltig Hieb durchtrennt Dein Lebensband

Mächte des Schicksals, könnt ihr mir vergeben?

Ströme rotes Blut umfließen Deinen Leib

Weiß und schön war er voll Lust und Leben

Wärst nie gewesen eines andren Weib

Bande und Fesseln sich unsrer Liebe wehrten

Mächtig und stark doch im Tod sind sie besiegt

Verzweiflung und Mut sind mir treue Gefährten

Für den letzten Schritt, der nun noch vor mir liegt

Eiskalten Stahl stoß ich in meine Rippen

Mein warmes Herzblut sich mit Deinem mischt

Sterbend knie ich nieder, küsse Deine Lippen

Bis dass der Tod den letzten Kuss verwischt

Темна туга горить у моєму серці

Але від цього виникають лише страждання і нещастя

Я сію любов, завжди пожинаю біль

Тільки смерть співає солодку свободу

Мій шлях хоче здаватися чорним і самотнім

Визнається лише тими, хто сам подорожує

Хіба смерть хвилює, хто скоро за мною заплаче?

Холодні могильні пальці стискають мій дух

Спогади про час з тобою згасають

Навіть якщо моє серце кричить за тобою в гарячці

Міцно обійнявши, ми хочемо покинути світ

Гострі мечі в кінці розрізали нас разом

В моїй руці кінець наших страждань

Якщо ви стоїте переді мною, це в межах досяжності

Отруйні й гострі леза моїх мечів

Твоя біла шкіра така молода і чудова

Тебе зустріне смерть крижаною тишею

Меч у моїй руці важить важче, ніж будь-коли

Гіркі сльози мочать мої щоки

Сильний удар розірвав твої узи життя

Сили долі, ти можеш мені пробачити?

Потоки червоної крові течуть навколо вашого тіла

Білий і прекрасний він був сповнений хіть і життя

Ти б ніколи не була іншою жінкою

Узи й ланцюги чинили опір нашій любові

Могутні й сильні, але в смерті вони переможені

Відчай і відвага — мої вірні супутники

Для останнього кроку, який зараз стоїть переді мною

Я б’ю крижаною сталлю собі в ребра

Тепла кров мого серця змішується з твоєю

Вмираючи, я стаю на коліна, цілую твої губи

Поки смерть не зітре останній поцілунок