A dúvida - 5-30

Ela comenta, lamenta e quer que eu a guarde

Enquanto lentamente a saudade aumenta no quarto

E ela emenda, dá-me uma agenda e quer que eu aguarde

Mas se eu me prendo, pode ser que me arrependa mais tarde

Ou aprendo a gostar

Ou tentamos 'tar mais tempo a apostar na gente

Ou sou exigente ou dou-te um filho bastardo

Mas eu sou mais, tarde no estúdio a investir

No meu futuro estúpido pa' existir e ser diligente

E eu adoro que tu me adores, sem lençol no teu corpo

Até fechar os estores ao meu sol que vem da minha ponte

O risco da amargura: pôr toda a ternura em confronto

E ver-te numa moldura, e para a ruptura, ainda não 'tar pronto

Porque eu não sei se tu me gramas, mas sei que tens capas

Mas se for o caso, põe só essas gramas em capas

Dama, eu sei que sou azedo e retrocedo no fim

Eu não cedo assim tão cedo, tenho sido sempre assim

Existe o medo que ela desista

E eu ficar o gajo chato que ela fala à sua nova conquista

Que «os homens são uma merda» é o discurso que espalha

E nós só queremos que não nos caia uma dama «toscaia»

(que nos…)

Distraia e mais tarde nos traia

Que eu saia da saia da mãe e regresse com a tralha

Agora é difícil encontrar alguém que me vicie

Ficar calmíssimo até à calvície e tu grisalha

Não foram precisos nós, entre nós havia um laço

Até que algum de nós o violasse

E agora tentas, mas não podes tirar o que passámos um dia

Saudades das fotos que nós nunca tirámos e eu queria

E eu dispenso a desavença e perdemos a cabeça

E cada sentença vai sentir-se, a ver se eu diria

«Queres um amigo ou um boy que te acompanhe?»

«Queres estar comigo ou queres estar com alguém?»

Há uma diferença, avalia e pensa

A dúvida cai (cai), como chuva grossa

O ânimo vai (vai), mergulha numa poça

A minha esperança (a minha esperança)

Trava na insegurança

Eu podia ser o teu melhor amigo

Aquele amante atencioso, o teu segundo umbigo

O ombro que consola

O companheiro atento que nem sequer liga a consola

E eu sou quase tudo isso, quase

Mas só e apenas quase, numa frase

Eu tenho sido antes o amigo ausente

Aquele amante indigente, por isso eu vou

Ser o ombro que te falha

Surdo interlocutor, que só responde palha

Quando calha, fingindo ter ouvido

No meio dos três, encontras-me perdido

Partido, desfeito, em quase nada

Um dia tens uma surpresa inesperada (acredita…)

Vou passar à próxima fase

Não te minto quando digo que sinto que estou quase (acredita…)

A dúvida cai (cai), como chuva grossa

O ânimo vai (vai), mergulha numa poça

A minha esperança (a minha esperança)

Trava na insegurança

Вона коментує, шкодує і хоче, щоб я залишив її

Поки туга поволі росте в кімнаті

А вона поправляється, дає мені розклад і хоче, щоб я почекав

Але якщо я витримаю, я можу пошкодувати про це пізніше

Або я вчусь подобатися

Або ми намагаємося приділяти більше часу ставкам на нас

Або я вимагаю, або я віддам тобі дитину-сволоту

Але я більше, пізно в студію інвестувати

У моєму дурному майбутньому існувати і бути старанним

І я люблю, що ти обожнюєш мене, без простирадла на тілі

Поки я не закрию жалюзі на своє сонце, що йде з мого містка

Ризик озлобленості: вкласти всю ніжність у протистояння

І бачиш себе в кадрі, і для перерви ще не готовий

Тому що я не знаю, чи ти мене любиш, але я знаю, що у тебе є шари

Але якщо це так, просто покладіть ці грами шарами

Леді, я знаю, що я кислий, і в кінці відступаю

Я так рано не здаюся, я завжди був таким

Є страх, що вона здасться

І я стаю нудним хлопцем, про якого вона говорить про своє нове завоювання

Те, що «чоловіки — лайно», — це дискурс, який поширюється

А ми просто хочемо, щоб на нас не впала «груба» жінка

(що ми…)

Відволікти і зрадити нас пізніше

Що я вилізу з маминої спідниці і повернуся з мотлохом

Зараз важко знайти людину, яка мене залежала б

Будьте дуже спокійні до облисіння і сивини

У нас не було потреби, між нами був зв’язок

Поки хтось із нас не порушив його

І тепер ви намагаєтеся, але ви не можете забрати те, що ми пережили одного дня

Я сумую за фотографіями, які ми ніколи не робили, а я хотів

І я обходжусь незгодою, і ми втратили голову

І кожне речення відчуватимуть, чи скажу я

«Ви хочете, щоб вас супроводжував друг чи хлопець?»

«Ти хочеш бути зі мною чи ти хочеш бути з кимось іншим?»

Різниця є, оцінюйте і думайте

Сумнів падає (сипле), як густий дощ

Настрій йде (йде), пірнає в калюжу

Моя надія (моя надія)

Застряг на невпевненості

Я міг би бути твоїм найкращим другом

Той уважний коханець, твій другий пупок

Плече, яке втішає

Уважний супутник, який навіть не вмикає консоль

І я майже все це, майже

Але тільки і тільки майже, в реченні

Раніше я був відсутнім другом

Той незаможний коханець, тому я йду

Будьте тим плечем, яке підведе вас

Глухий співрозмовник, який тільки соломою відповідає

Коли це трапляється, вдаючи, що почув

У середині трьох ти знаходиш мене загубленим

Зламаний, недороблений, майже в ніщо

Одного разу вас чекає несподіваний сюрприз (повірте...)

Переходжу до наступного етапу

Я не брешу тобі, коли кажу, що відчуваю, що майже (повір мені...)

Сумнів падає (сипле), як густий дощ

Настрій йде (йде), пірнає в калюжу

Моя надія (моя надія)

Застряг на невпевненості