апатия - 4пыль

Бумажные герои в безалкогольные будни

Лечат себя трудом, а выходные путают именины подруг

Расплюснутых по диванам забытых клубов

В чипаут зоне где тают плавные минуты

Под утро долей мне снов я помню смутно

Ночь с воскресенья на субботу как будто

Больше нет времени быть проклятым в угоду

Эпохи фастуда религий и платного бога

Глубокий хаус в мыслях вирусы в сроках

Рубашки и джемперы в ромбы моя роба

Вдохом прячу за запах винила пороки с порога

Здесь нет пароля на входы и нет кислорода

Неделю без отдыха я мерзну под смоком

И только

Тонкая грань между джином и тоником

Не дает мне упасть в пропасть безволия…

Теряю долю и мокрое время спешно колет

Мне под лопатку прививку для боли

Под ритмы и стоны сплетаются пальцы в агонии танца

Кусаются герцы пытаясь остаться

В сознанье среди алкоголя и зноя

За стойкой шейкеры воют мешая веселье с тоскою

Дыша сквозь стены плебее робея роняют усталость в бокалы

Мои уставшие феи мнут бока им совокупляя веру и вермут

Раздели со мной время попеременно меняя пепел на влагу

Помятые мятные пластинки и отпечатки губ подруг спрятанных

За запах абсента

Иллюзию меркнут рождая мысли по 3 цента

Бреду до утра, сквозь тела и люминесцентный

Сгораю в огне усталости и яблочной эссенции

Такси тащит от сердца до центра сомненья

С теми ли я проедал юность до пятничного воскрешенья

И мы стареем у этих барных стоек

Строим планы строя из себя героев

Нас трое тех кто еще остался собою

Вера надежда и алкоголик

Паперові герої в безалкогольні будні

Лікують себе працею, а вихідні плутають іменини подруг

Розплюснутих по диванах забутих клубів

У чіпаут зоні де тануть плавні хвилини

Під ранок часткою мені снів я пам'ятаю смутно

Ніч з неділі на суботу начебто

Більше немає часу бути проклятим у угоду

Епохи фастуда релігій та платного бога

Глибокий хаус у думках віруси в термінах

Сорочки та джемпери в ромби моя роба

Вдихом ховаю за запах винила пороки з порога

Тут немає пароля на входи і немає кисню

Тиждень без відпочинку я мерзну під смоком

І тільки

Тонка грань між джином і тоніком

Не дає мені впасти в безодню…

Втрачаю частку і мокрій час спішно коле

Мені під лопатку щеплення для болю

Під ритми і стони сплітаються пальці в агонії танцю

Кусаються герці, намагаючись залишитися

У свідомості серед алкоголю і спеки

За стійкою шейкери виють заважаючи веселощі з тугою

Дихаючи крізь стіни плебеї робея роняють втому в бокали

Мої втомлені феї мнуть боки ним сукуплюючи віру і вермут

Розділи зі мною час поперемінно міняючи попіл на вологу

Пам'яті м'ятні платівки і відбитки губ подруг захованих

За запах абсенту

Ілюзію тьмяніють народжуючи думки по 3 центи

Маячню до ранку, крізь тіла і люмінесцентний

Згоряю в вогні втоми та яблучної есенції

Таксі тягне від серця до центру сумніву

З теми ли я проїдав юність до п'ятничного воскресіння

І ми старіємо у  цих барних стійок

Будуємо плани ладу із себе героїв

Нас троє тих, хто ще залишився собою

Віра надія та алкоголік