Storia Di Una Donna Che Ha Amato Due Volte Un Uomo Che Non Sapeva Amare - Patty Pravo

Quella piazza dove tu

Un giorno incontrasti me

Ora è diverso, non l’hai più

Nella mente come me

Con quei portici un po' bassi

Grigi di umidità

Dove io perdevo i miei passi

Senza sogni né umiltà

E con quel fumo di un camino

Come mani volte in su

Che tenevano la nebbia

Per non farla cadere giù

E i gradini rovinati

Della chiesa del Gesù

Rovinati dalla gente

Che per sperare andava in su

E ti portai con me, fino a casa mia

E mi hai trattato come mai nessuno

Io ero il fumo e tu, tu la nebbia da fermare

E io, io ti ho lasciato fare…

No, amare non si può (amare non si può)

No, non ci è concesso mai (amare non si può)

Un uomo (amare non si può)

O un altro (amare non si può)

È uguale… e anche tu, anche tu, anche tu…

Anche tu

Mi parlasti di tua madre

Che non ti ha guardato mai

Dell’ingenuo di tuo padre

Che non ha capito mai

Di una fabbrica rimasta

Senza soldi ed operai

Del tuo cuore che non basta ad andare avanti ormai

Ed eri lì così, con quegli occhi strani

Che non fan capire che cos’hanno in fondo

Ed eri lì così, con quel tuo sorriso

Che, che mi ha illuminato il viso

No, amare non si può (amare non si può)

No, non ti è concesso mai (amare non si può)

L’amore (amare non si può)

Al cuore (amare non si può)

Fa male sempre più, sempre più, sempre più

No, amare non si può (amare non si può)

No, non uno come te (amare non si può)

Si pente (amare non si può)

E il peccato (amare non si può)

Ha già un male, e così sei tu

E io m’innamorai di te

E intanto, ti ricordi…

E quella specie di dolcezza mi ha legata stretta a te

E la tua debolezza, quanta forza ha dato a me

Poi, a vivere insieme, io, io ero sempre insieme a te

E gli amici ed il lavoro ti venivano da me

E poi la sera tu, tu venivi ad abbracciarmi forte

E io ti vedevo alto come il cielo

E ogni sera tu ti sentivi più sicuro

E poi tu mi amavi senza chiederlo

Oh, vedi che non sono, vedi, vedi non sei

Vedi, non son sicuro più noi

No, amare non si può (amare non si può)

No, non ti è concesso mai (amare non si può)

Ti ho dato (amare non si può)

Me stessa (amare non si può)

Due volte (amare non si può)

E poco di più…

E ora, che cosa noi abbiamo e non rimane?

Eh, ti ho voluto io così

Mi mandi mazzi di fiori, dischi di Mozart

E pensi che sia felice così, eh, e così sia

Se andiamo avanti, di prima che resta?

Ma io salvo il passato per te

Ti lascio l’ultimo dono d’amore

Ti lascio il giusto ricordo di me

Ritorno all’ultimo sorriso (amare non si può)

Io torno a tutti i miei ricordi (amare non si può)

Di quella fiamma (amare non si può)

Di quella nebbia (amare non si può)

Di quella vita (amare non si può)

Da dov'è… amare non si può

Amare non si può, amare non si può

Та площа, де ти

Одного разу ти зустрів мене

Тепер по-іншому, у вас його вже немає

У розумі, як я

З тими трохи низькими аркадами

Сірі вологості

Де я загубив свої кроки

Без мрій і смирення

І з тим димом з комина

Як руки складені

Це тримало туман

Щоб воно не впало

І зруйновані сходинки

Церкви Гезу

Зруйнований людьми

Що підняло надію

І я взяв тебе з собою, до свого дому

І ти поводився зі мною, як ні з ким ніколи

Я був димом, а ти, ти туманом, щоб зупинити

І я дозволю тобі це зробити...

Ні, ти не можеш любити (ти не можеш любити)

Ні, нам ніколи не дозволено (любов неможлива)

Чоловік (не вмієш любити)

Або інше (любов неможлива)

Це те саме... і ти теж, ти теж, ти теж...

Ти також

Ти розповів мені про свою матір

Хто на тебе ніколи не дивився

Про наївність твого батька

Чого він ніколи не зрозумів

Залишився завод

Без грошей і робітників

Твого серця цього недостатньо, щоб продовжувати

І ти був там таким, з тими дивними очима

Які не дають зрозуміти, що вони мають у підсумку

І ти був там таким, з тією своєю посмішкою

Те, що осяяло моє обличчя

Ні, ти не можеш любити (ти не можеш любити)

Ні, тобі ніколи не дозволено (ти не можеш любити)

Любити (ви не можете любити)

До серця (любов не можливий)

Болить все більше і більше, все більше, більше і більше

Ні, ти не можеш любити (ти не можеш любити)

Ні, не такий, як ти (кохання неможливе)

Він кається (любов неможлива)

І гріх (ви не можете любити)

У ньому вже є зло, і у вас теж

І я закохався в тебе

А тим часом пам'ятаєш...

І така солодкість міцно прив’язала мене до тебе

А твоя слабкість, скільки сили вона мені дала

Тоді, живучи разом, я, я завжди був з тобою

І до вас прийшли друзі і робота

А потім увечері ти, ти прийшов міцно мене обійняти

І я бачив тебе високо, як небо

І щовечора ти почував себе в безпеці

І тоді ти полюбив мене, не питаючи

О, бачиш, мене немає, бачиш, бачиш, що ти ні

Бачиш, я вже не впевнений

Ні, ти не можеш любити (ти не можеш любити)

Ні, тобі ніколи не дозволено (ти не можеш любити)

Я дав тобі (ти не можеш любити)

себе (ти не вмієш любити)

Двічі (любов неможлива)

І ще трохи...

А тепер, що ми маємо і що не залишилося?

Ех, саме такого я хотів тебе

Надішліть мені букети квітів, записи Моцарта

А ти думаєш, що він щасливий, га, і нехай буде так

Якщо йти далі, що залишилося від раніше?

Але я зберігаю минуле для тебе

Залишаю тобі останній подарунок кохання

Я залишаю тобі правильний спогад про себе

Повернутися до останньої посмішки (любов не можливий)

Я повертаюся до всіх своїх спогадів (кохання неможливе)

Від цього полум'я (ви не можете любити)

З того туману (ви не можете любити)

З того життя (ви не можете любити)

Звідки воно... не можна любити

Не можна любити, не можна любити