Делай на раз-два - Каспийский Груз

Делай всё на раз-два.

На три, уже страшно внутри,

На четыре — обыск в квартире,

На пять — продолжают искать.

На шесть — можешь сесть,

На семь — грустно всем,

Потому что с дырой голова.

Так что делай всё на раз-два.

Я мотал срок, на ус не мотал.

На вид не брутал, башкой не качал под металл.

(Tical) На исправительных не подметал,

Мне ближе метод катал, чем метод кидал.

Я уходил, сын ещё спал,

Я приходил, сын уже спал.

Нужен big deal, нужен финал,

Пара мёртвых м*дил, в багажнике нал.

Язва не от того, что мало жевал,

А от того, что переживал.

И, если моё интервью дадут в новостях,

Голос будет изменён, лицо в пикселях.

А я нашёл от жизни все патчи и крэки,

Пока мне вынимали пули на складе аптеки.

И я узнал пароль и логин,

От местных богинь и их известных ваг*н.

Я знаю тех, кто преступил закон,

Тех, кто сидел за продажу икон,

Тех, кто зарезал жену без особых причин,

И среди них очень мало мужчин.

Осталось воспитать малого под стать,

Чтобы учился на пять, радовал мать.

А то я ухожу, он ещё спит,

А то я прихожу, он уже спит.

Припев:

Делай всё на раз-два.

На три, уже страшно внутри,

На четыре — обыск в квартире,

На пять — продолжают искать.

На шесть — можешь сесть,

На семь — грустно всем,

Потому что с дырой голова.

Так что делай всё на раз-два.

Я катал в бетон сам, когда не гадал,

По виду мал, но рассуждал по годам.

К дверям с охранной любви не питал,

Ну, раз попал, значит, не предал.

Вся моя жизнь, как под правой педаль,

Поддал газку, голова седая.

Так пути ведь совсем не останется,

Если нажать ещё самую малость, бл*.

Я уходил, борщ на столе,

Я приходил, сын не доел.

Жаловалась мама: «Не ест он без отца».

Эх, воспитать бы успеть, чтоб крепким был пацан.

А ты не представляла, будучи невестой,

Что столкнёшься с такими краш-тестами?

Ведь мне, по сути, объяснить, что-то без толку,

Лучше не беспокойся и не беспокой.

Ведь я тоже знаком с теми, кто под замком,

С теми, кто нож по горлу — такой вот хардкор.

И про меня ведь говорят, что я спустился с гор,

Но при въезде в город была надпись Welcome.

Осталось всё закончить и начать с нуля,

Отмыть багажник, одежду поменять,

Вернуться домой, занять своё место,

А то жалуется жена, что без меня сын не ест.

Припев:

На три, уже страшно внутри,

На четыре — обыск в квартире,

На пять — продолжают искать.

На шесть — можешь сесть,

На семь — грустно всем,

Потому что с дырой голова.

Так что делай всё на раз-два.

Роби все на раз-два.

На три, вже страшно всередині,

На чотири —обшук у квартирі,

На п'ять — продовжують шукати.

На шість — можеш сісти,

На сім — сумно всім,

Бо з діркою голова.

Тож роби все на раз-два.

Я мотав термін, на ус не мотав.

На вигляд не брутав, головою не гойдав під метал.

(Tical) На виправних не підмітав,

Мені ближчий метод катав, ніж метод кидав.

Я йшов, син ще спав,

Я приходив, син уже спав.

Потрібен big deal, потрібен фінал,

Пара мертвих мідил, в багажнику готівка.

Виразка не від того, що мало жував,

А від того, що переживав.

І якщо моє інтерв'ю дадуть в новинах,

Голос буде змінено, обличчя в пікселях.

А я знайшов від життя всі патчі та креки,

Поки що мені виймали кулі на складі аптеки.

І я  дізнався пароль і логін,

Від місцевих богинь та їх відомих ваг*н.

Я знаю тих, хто порушив закон,

Тих, хто сидів за продаж ікон,

Тих, хто зарізав дружину без особливих причин,

І серед них дуже мало чоловіків.

Залишилося виховати малого під стать,

Щоб навчався на п'ять, радував мати.

А то я йду, він ще спить,

А то я приходжу, він уже спить.

Приспів:

Роби все на раз-два.

На три, вже страшно всередині,

На чотири —обшук у квартирі,

На п'ять — продовжують шукати.

На шість — можеш сісти,

На сім — сумно всім,

Бо з діркою голова.

Тож роби все на раз-два.

Я катав у бетон сам, коли не гадав,

З виду малий, але міркував за роками.

До дверей з охоронного кохання не жив,

Ну, якщо потрапив, значить, не зрадив.

Все моє життя, як під правою педаль,

Піддав газку, голова сива.

Так шляху ж зовсім не стане,

Якщо натиснути ще трохи, бл *.

Я йшов, борщ на столі,

Я приходив, син не доїв.

Скаржилася мама: «Не їсть він без батька».

Ех, виховати би встигнути, щоб міцним був пацан.

А ти не уявляла, будучи нареченою,

Що зіткнешся з такими краш-тестами?

Адже мені, по суті, пояснити, що щось марно,

Краще не турбуйся і не турбуйся.

Адже я теж знайомий з тими, хто під замком,

З тими, хто ніж по горлу — такий ось хардкор.

І про мене ж кажуть, що я спустився з гор,

Але при в'їзді в місто був напис Welcome.

Залишилося все закінчити і почати з нуля,

Відмити багажник, одяг поміняти,

Повернутись додому, зайняти своє місце,

А то скаржиться дружина, що без мене син не їсть.

Приспів:

На три, вже страшно всередині,

На чотири —обшук у квартирі,

На п'ять — продовжують шукати.

На шість — можеш сісти,

На сім — сумно всім,

Бо з діркою голова.

Тож роби все на раз-два.