Мои стены - Каспийский Груз

Я построю себе свой дом, в нём буду жить сам

И всё будет вверх дном, и пусть будет шум-гам

Я буду считать злом порядок и перемены

Ведь это считают злом.

Это мои стены

Это мои стены, это мои стены

Это мои стены, это мои стены

Это мои стены, это мои стены

Ведь это считают злом

Обидно, когда тебя не видно, но слышно

Ты как храпящий среди спящих

Обидно, когда тебя не слышно, но видно

Ты как мягкий знак после шипящих

И я мечтаю дожить до своих девяноста восьми

Чтоб увидеть, как внук всё делает сам,

А пока я дожил до своих девяноста восьми

Килограмм

Твоё слово «прощай» как пулей ты меня ранила в душу

И я клею скотчем, а оно кровоточит

И я как бабуля, которая только что вышла из душа

Вроде свежая, а вроде не очень

И я хочу жить как хочу, чтоб москвичу было завидно

Я заплачу своему палачу, ведь он из нас самый праведный

Я свечу фонарём на свечу — это ж не правильно, правильно?

Это ж не правильно!

Я построю себе свой дом, в нём буду жить сам

И всё будет вверх дном, и пусть будет шум-гам

Я буду считать злом порядок и перемены

Ведь это считают злом.

Это мои стены

Это мои стены, это мои стены

Это мои стены, это мои стены

Это мои стены, это мои стены

Ведь это считают злом

И мне хватало карманов, но в них всегда не хватало тыщ

Как в этом месте не хватает барабанов, ну, знаешь, дубс тыщ

Мне хватало времени все прожечь, но не хватало прожить

Как в этом месте не хватает тарелок, ну, знаешь, цык-цык

И я в школе пиздил у детей, что побогаче, обеды

Потом пиздил их и пиздил их велосипеды,

А потом их родители приходили домой к грабителю,

А потом меня пиздили мои родители

Мы из низких хрущёвок перебрались в новостройки да сталинки

Наши валенки всё также не подшиты и стареньки

И мы понаоставались

С родными понарасставались

Мы понаехали Тойотами, Бэхами

За чужими деньгами, за своими успехами

И мы понаоставались

С родными…

Я построю себе свой дом, в нём буду жить сам

И всё будет вверх дном, и пусть будет шум-гам

Я буду считать злом порядок и перемены

Ведь это считают злом.

Это мои стены

Я збудую собі свій будинок, в ньому житиму сам

І все буде вгору дном, і нехай буде шум-гам

Я вважатиму злом порядок і зміни

Адже це вважають злом.

Це мої стіни

Це мої стіни, це мої стіни

Це мої стіни, це мої стіни

Це мої стіни, це мої стіни

Адже це вважають злом

Прикро, коли тебе не видно, але чути

Ти як хропе серед сплячих

Прикро, коли тебе не чути, але видно

Ти як м'який знак після шиплячих

І я мрію дожити до своїх дев'яноста восьми

Щоб побачити, як онук все робить сам,

А поки я дожив до своїх дев'яноста восьми

Кілограм

Твоє слово «прощавай» як кулею ти мене поранила в душу

І я клею скотчем, а воно кровоточить

І я як бабуся, яка щойно вийшла з душа

Начебто свіжа, а начебто не дуже

І я хочу жити як хочу, щоб москвичу було завидно

Я заплачу своєму ката, адже він з нас найправедніший

Я свічку ліхтарем на свічку — це неправильно, правильно?

Це неправильно!

Я збудую собі свій будинок, в ньому житиму сам

І все буде вгору дном, і нехай буде шум-гам

Я вважатиму злом порядок і зміни

Адже це вважають злом.

Це мої стіни

Це мої стіни, це мої стіни

Це мої стіни, це мої стіни

Це мої стіни, це мої стіни

Адже це вважають злом

І мені вистачало кишень, але в ніх завжди бракувало тисяч

Як у цьому місці не вистачає барабанів, ну, знаєш, дуб тисяч

Мені вистачало часу все пропалити, але не вистачало прожити

Як у цьому місці не вистачає тарілок, ну, знаєш, цик-цик

І я в школі піздив у дітей, що багатший, обіди

Потім піздив їх і піздив їх велосипеди,

А потім їх батьки приходили додому до грабіжника,

А потім мене пиздили мої батьки

Ми з низьких хрущовок перебралися в новобудови і сталінки

Наші валянки все також не підшиті і старенькі

І ми налишилися

З рідними понастали

Ми наїхали Тойотами, Бехамі

За чужими грошима, за своїми успіхами

І ми налишилися

З рідними…

Я збудую собі свій будинок, в ньому житиму сам

І все буде вгору дном, і нехай буде шум-гам

Я вважатиму злом порядок і зміни

Адже це вважають злом.

Це мої стіни